Чому для нормальної роботи будь-которого аналізатора необхідно щоб були неушкоджені усі його частини​

Кожна ланка аналізатора є необхідною для його функціонування, і якщо вона виходить з ладу, то робота аналізатора блокується. Цю властивість використовують для впливу на людину

Объяснение:

У зв'язку з тим, що дія подразників, які сприймаються сенсорними системами, викликає певні уявлення, відчуття, сенсорні системи ще називають органами чуттів. Проте ці чутливі утворення є лише частиною фізіологічного апарата, який виконує складну функцію оцінки якісних і кількісних характеристик різних подразнень. І.П.Павлов, підкреслюючи необхідність урахування всіх ланок системи, які сприймають подразнення, передають їх у відповідні зони кори великого мозку й аналізують одержану інформацію, запропонував назвати такі сенсорні системи аналізаторами. Отже, сукупність нейронів, які приймають участь у сприйманні подразнень, проведенні збуджень, а також клітини головного мозку, в яких відбуваються процеси аналізу і синтезу отриманої інформації, називають аналізаторами. В організмі людини їх вісім: зоровий, слуховий, вестибулярний, смаковий, нюховий, шкірний, руховий і вісцеральний. Периферійною ланкою будь-якого аналізатора є рецептори (окремі клітини, органи, крупних розмірів молекули). Нейрони (звичайні клітини з відростками – дендритами). В органах чуття рецептор перетворює сигнали навколишнього середовища на нервові імпульси. Кожний вид рецепторів перетворює тільки один вид подразнень: рецептори ока - світло, рецептори вуха - звук.

Відповідь:

Наскільки важливою є роль світла в житті рослин вам уже відомо. Але потреба у світлі у них різна. Так, береза потребує світла більше, ніж дуб, тому й росте на узбіччях чи галявинах лісу. А тіньовитривалий дуб може зростати і в його гущавині. Ряст і проліски цвітуть, коли на деревах ще немає листків, які б перешкоджали проникненню світла. У листків із черешками листкова пластинка змінює своє розташування відносно напрямку сонячних променів (пригадайте, як у 5-му класі ви ігали за кімнатною рослиною). У багатьох рослин узимку, коли світловий день коротшає, опадає листя.

Зміна дня і ночі також впливає на поведінку живих істот. Так, є рослини, що на ніч стуляють листки (квасениця) чи пелюстки квіток (кульбаба). Проте є рослини, які, навпаки, розкривають квітки саме вночі, коли вилітають нічні метелики (матіола). Більшість тварин активні вдень і відпочивають уночі, наприклад свійські тварини. А от кажанів і сов світлої частини доби не видно. Вони сплять у схованках. Ці тварини впевнено полюють уночі.

Пояснення:

Изучение космоса началось еще с самых древних времен, когда человек только учился считать по звездам, выделяя созвездия. И только всего четыреста лет назад, после изобретения телескопа, астрономия начала стремительно развиваться принося в науку все новые открытия.

XVII век стал переходным веком для астрономии, тогда начали применять научный метод в исследовании космоса, благодаря которому был открыт Млечный путь, другие звездные скопления и туманности. А с созданием спектроскопа, который разложить через призму свет, излучаемый небесным объектом, ученые научились измерять данные небесных тел, такие, как температура, химический состав, масса и другие измерения.

Начиная с конца XIX века астрономия вступила в фазу многочисленных открытий и достижений, главным прорывом науки в XX веке стало запуск первого спутника в космос, первый полет человека в космос, выход в открытое космическое пространство, высадка на луне и космические миссии к планетам Солнечной системы. Изобретения сверхмощных квантовых компьютеров в XIX веке также обещают многие новые изучения, как уже известных планет и звезд, так и открытия новых далеких уголков вселенной.