Назовите органоид не входящий в грибную клеткуА)Ядро.Б)Цитоплазма.В)Митохондрии.Г)Хроматофор.​

ядро ,у грибов нет ядра

Объяснение:

Иммунитет человека – это состояние невосприимчивости к различным инфекционным и вообще инородным для генетического кода человека организмам и веществам. Иммунитет организма определяется состоянием его иммунной системы, которая представлена органами и клетками. Центральные органы иммунной системы - красный костный мозг, селезенка и тимус (или вилочковая железа). Лимфатические узлы и лимфоидная ткань в других органах (например, в миндалинах, в аппендиксе) – это периферические органы иммунной системы. Основная задача органов иммунной системы человека – выработка различных клеток, таких как Т- и В-лимфоциты, нейтрофилы, макрофаги, эозинофилы.

будова й функції тонкого кишечника

тонкий кишечник   поділяється на три відділи: дванадцятипалу, порожнисту та клубову кишки. частково перетравлена в шлунку їжа, завдяки м'язів шлунка через  пілоричний сфінктер   надходить порціями до дванадцятипалої кишки.  дванадцятипалою кишкою   починається тонкий кишечник, довжина якого у дорослої людини становить 4,5 - 5,0 метрів. до дванадцятипалої кишки відкриваються протоки підшлункової залози та жовчного міхура. основними функціями тонкого кишечника є остаточне розщеплення частково розщеплених у шлунку поживних речовин і всмоктування продуктів розщеплення в кров.

травлення в тонкому кишечнику

у дванадцятипалій кишці харчові маси затримуються недовго, але саме тут на них діє велика кількість ферментів травних соків підшлункової залози і слизової оболонки дванадцятипалої кишки. кількість виділення цих соків залежить від характеру їжі. на виділення підшлункового соку впливають безумовно- і умовнорефлекторні сигнали. центр рефлексу виділення соку підшлункової залози міститься в довгастому мозку. виділення його залежить також від надходження до дванадцятипалої кишки шлункового соку й соляної кислоти. це свідчить про гуморальну регуляцію функції підшлункової залози. усі соки дванадцятипалої кишки продовжують свою діяльність і в нижчих відділах тонкого кишечника. ферменти підшлункової залози і тонкого кишечника розщеплюють майже всі поживні органічні сполуки. білки розщеплюються до амінокислот, жири -до гліцерину й жирних кислот, а вуглеводи - до глюкози. значну роль у процесах травлення відіграє  печінка.

всмоктування поживних речовин

поживні речовини всмоктуються в кров і лімфу головним чином у тонкому кишечнику. невелика кількість води, глюкози, мінеральних речовин, алкоголь всмоктується в шлунку. слизова оболонка тонкого кишечника має велику кількість складок та вигинань -  ворсинок. всередині ворсинок містяться кровоносні й лімфатичні капіляри. ворсинки з війок - ниткоподібних відростків. завдяки такій будові всмоктуюча поверхня тонкої кишки сягає 500 м2 .  всмоктування   - це складний фізіологічний процес, у якому важливе значення мають активна діяльність клітинних мембран, явища дифузії, фільтрації та осмосу. активна діяльність мембран полягає в транспорті речовин проти градієнта концентрації. при цьому витрачається енергія атф. амінокислоти й глюкоза всмоктуються в кров, жири - переважно в лімфу.