Які етапи проходить зародок багатоклітинної тварини під час зародкового розвитку

Объяснение:Ембріогенез  також Зародковий розвиток, Ембріональний розвиток — розвиток організму, що відбувається в оболонках яйцеклітини поза материнським організмом або усередині нього.

Зародковому розвитку передує період передзародкового розвитку, коли зростає, формується і дозріває яйцеклітина. Після зародкового розвитку період післязародкового (постембріонального) розвитку. В ході зародкового розвитку з однієї відносно просто організованої яйцеклітини утворюється багатоклітинний організм, що складається з різних органів і тканин і здатний до самостійного існування. У деяких тварин, наприклад голкошкірих, зародки виходять з оболонок на дуже ранніх стадіях, і основні процеси розвитку проходять у них в постембріональний період. У всіх тварин зародковий розвиток складається з запліднення (або активації яйця при партеногенезі), дроблення, бластуляції, гаструляції, органогенезу і виходу з оболонок або народження.

Залежно від біології розмноження (кількість яєць, тип запліднення, тривалість зародкового розвитку, джерела живлення зародка, міри турботи про потомство) будова яйця і характер зародкового розвитку бувають різними. Наприклад, український ентомолог І. З. Лівшиц встановив, що у кліщів ембріогенез займає 40-50 % всього періоду розвитку від яйця до дорослої особини.

Зміст

1 Запліднення

2 Дроблення і бластуляція

3 Гаструляція

4 Органогенез

5 Література

6 Посилання

Запліднення

Докладніше: Запліднення

Початок зародкового розвитку — запліднення — відбувається в материнському організмі або у водному середовищі. Чоловіча статева клітина — рухливий сперматозоїд — досягає жіночої яйцеклітини і проникає в неї, часто через спеціальні отвори в оболонках — мікропилі. Яйцеклітина і сперматозоїд містять одинарні (гаплоїдні) набори хромосом; при заплідненні батьківські і материнські хромосоми з'єднуються в одному ядрі, відновлюючи нормальну подвійну (диплоїдну) їх кількість. Біологічний сенс запліднення полягає в обміні генетичною інформацією між тваринами однієї популяції, оскільки кожний новий організм поєднує в собі спадкові ознаки обох батьків.

Дроблення і бластуляція

Докладніше: Бластуляція

Після запліднення в період дроблення яйце послідовно багато разів ділиться спочатку на великі, потім на дедалі дрібніші клітини — бластомери; далі утворюється багатоклітинний зародок (звичайно з порожниною усередині) — бластула. В результаті дроблення створюються умови для виникнення відмінностей між частинами зародка — диференціалізація. Клітини, що утворилися з різних ділянок яйця, отримують неоднакову цитоплазму (що визначає первинне диференціювання) і стають здібними до пересувань, що забезпечує формування органів майбутнього організму.

Гаструляція

Докладніше: Гаструляція

Під час гаструляції відбувається відособлення зародкових листків, розташованих шляхом різних переміщень так, що усередині виявляється ентодерма, зовні ектодерма, а між ними мезодерма. Гаструляція протікає у різних тварин по-різному, але в результаті неї створюється загальний план будови організму, схожий навіть у віддалених в систематичному відношенні груп тварин.

Органогенез

Докладніше: Органогенез

У період органогенезу зародкові листки розділяються на зачатки органів і систем; великі зачатки диференціалізуються на дрібніші, і таким чином створюється дедалі складніша структура цілого організму. Органогенез досягається переважно клітинними переміщеннями й диференціалізацією самих клітин. Для виходу зародків з оболонок або народження в кінці зародкового розвитку синтезується фермент, який розчиняє оболонки, з'являються пристосування, що допомагають розбити шкаралупу тощо.

Література

 Стою по пояс в луже - льет как из ведра. Эпоха плейстоцена как-то слишком неожиданно сменилась галоценом, и что со всем этим делать - никто толком не знает. К счастью, очередная порция вкусных зверей еще не успела вымереть, посему что кушать у нас пока есть. Соседский Гомо Сапиенс, правда, как обычно недоволен. Ставлю два бивня мамонта, что они уже вымрут к началу следующего тысячелетия - жалкие неженки. 

   Вплавь добираюсь до берега - скорее бы уже изобрели лодку. Шансы, кстати, на это есть все - вчера чуваки из соседнего племени придумали новый обработки нуклеуса. Теперь у нас, в общем-то, есть вкладышевые орудия - ситуацию это особо не поменяло, но резать мясо или шкуры, несомненно, стало проще. Уверен, что лучшие открытия еще впереди.

   Возвращаюсь на свою родную стоянку - не был тут целых две недели. Дождь не перестает идти, поэтому племени, скорее всего, нужно будет переехать обратно в пещеру. Это, конечно век, но придется пойти  на такие меры. У поселения какое -то движение - кажется, притащили мамонта. Бедняга лежит у входа, исколотый копьями. Какой-то идиот - видимо, новенький, вгрызается в ногу огромного животного.                                      - Арф! - говорю я. Глупец, что ты делаешь? Жареное мясо гораздо вкуснее!  Тот в ответ потрясает топором. Он вызывает меня на поединок за то, что  я выставил его дураком перед племенем. В твою могилу не положат памятных орудий труда, говорит он, и ты не будешь интересен археологам  из будущего.  Это было грубо, говорю я. Мы начинаем плясать друг вокруг друга. Он хватает мою руку, но я вырываюсь, и тот падает. Бросает в меня топор, но промахивается. Племя, тем временем, собирается вокруг нас и, кажется, начинает делать ставки. Мой противник рычит. Я делаю удивленное лицо и указываю пальцем за его спину: гляди, там почти вымерший подвид овцебыка!

   Враг оборачивается, но быка нет. Когда он вновь поворачивается ко мне, я стою почти вплотную и бью его по его широкому носу. Нокаут, гонг. Побежденного уносят, теперь он будет вынужден целую неделю заниматься собирательством вместе с женщинами. Слабаков у нас не любят.                    

   Я прихожу в свою хижину. Крыша из шкур прохудилась, на полу мокро. Моя женщина изо всех сил старается вымести всю воду из дома, но палкой  у нее это плохо выходит.                                                                                                                             - Гррр, - говорит она. Отстойно, что нет ведра и швабры. Ну или тряпки, на худой конец - палкой совсем неудобно.   Я понимающе киваю и прижимаю ее к себе - она чудесно пахнет кореньями и потом. Мы не виделись долго, слишком долго - жизнь разведчика здорово вредит семейной жизни. Я провожу руками по ее бедрам.                                                                                                     - Шуу? - моя женщина смотрит на меня с мольбой. Нет, говорю я, новую шкуру я тебе не принес. Сейчас у меня нет возможности.                          Она отталкивает меня и заходится в крике. Ее голосу могла бы позавидовать Уитни, если бы та уже жила.                                                                          - Агрх! - кричит женщина. У соседки хижина с нормальной крышей, мясо свежее и муж всегда дома по вечерам, а дубина у него, между прочим,               больше, чем у тебя.                                                                                                                           - Уй! - говорю я, едва сдерживая злость. Мужчина твоей соседки только и делает, что сидит дома и возится с камнями. И вообще, говорю я, еще раз скажешь что-нибудь подобное, я отдам тебя в дар соседнему племени. Женщина возражает, что система даров развита только у североамериканских индейцев, а у нас, на территории будущей Франции, так не принято.                        

   Она права. Я пинаю камень, который подарил ей на годовщину, и выхожу на улицу. В доме слышится плач, но я стараюсь не обращать на него внимания. Хочется курить, но сигарет пока нету. Опять дождь, опять холод. До нормальной погоды еще несколько десятков тысяч лет.

Нижній абсолютній поріг чутливості - мінімальна сила подразника, що, діючи на аналізатор, спричиняє ледве помітне відчуття. Подразники меншої сили називаютьпідпороговими. Вони не викликають відчуття, і сигнали про них не передаються в кору головного мозку. Нижній поріг чутливості визначає рівень чутливості аналізатора. Між чутливістю і величиною нижнього порогу існує обернена залежність: чим нижчий поріг, тимвищою є чутливість аналізатора.
Верхній абсолютний поріг чутливості - максимальна сила, за якої ще виникає адекватне відчуття. Подальше зростання сили подразників, які діють на рецептори, може призвести до больвих відчуттів(наприклад,сліпуча яскравість світла)Хоча верхній і нижчій пороги називаються абсолютними, величина їх змінюється під впливом різних умов: віку людини, функціонального стану рецептора, тривалості дії подразника тощо..
Чутливість аналізаторів, визначена абсолютними порогами, не є сталою. Вона змінюється залежно від фізіологічних умов, серед яких особливе місце належить адаптації