Определить из окружающие вас растение пастушью сумку усьму описать строение растения​

Пасту́шья су́мка обыкнове́нная, или Су́мочник пасту́ший[2] (лат. Capsélla búrsa-pastóris) — травянистое растение, вид рода Пастушья сумка (Capsella) из семейства Капустные (Brassicaceae).

Бурые медведи в берлогах, чёрные- в больших дуплах. Летучие мыши в дуплах или пещерах.

Большинство млекопитающих зимует в норах.

В период подготовки к зимовке млекопитающие усиленно питаются, накапливая жировые запасы. Периоду зимовки предшествует зимняя линька. Некоторые млекопитающие (заяц-беляк, горностай, песец) при этом могут изменять окраску шерсти на белую, делающую их малоза­метными на фоне снега.

Многие млекопитающие, активные зимой, запасают на этот период корм. Например, лесная мышь и полевки запасают в норах до 10 кг пи­щи. Обитатели высокогорных альпийских лугов — небольшие зверьки пищухи (отряд Зайцеобразные) запасают на зиму стожки сена массой до 20 кг. Белки запасают в дуплах, в почве и под опавшей листвой же­луди и орехи, а также развешивают на ветвях деревьев грибы. Интерес­но, что пользуется этими запасами не только животное, которое их сделало, но и другие особи вида. Запасают пищу и некоторые хищные млекопитающие. Например, ласки и горностаи прячут подо льдом мы­шей и полевок, черные хорьки — лягушек, норки — рыбу.

Период зимовки. Зимуют млекопитающие по-разному. Одни виды впадают в спячку, другие — сохраняют активность на протяжении всей зимы. При этом некоторые виды мигрируют в местности с более благо­приятными условиями (некоторые летучие мыши и олени).

Во время спячки животные живут за счет накопленных питательных веществ (жировых запасов). Спячка позволяет переживать периоды неблагоприятных условий (высоких или низких температур, недостатка пищи и т.д.). У некоторых видов млекопитающих спячка может преры­ваться из-за резких изменений условий обитания. Например, во время длительной оттепели животные выходят из убежищ и активно ищут пищу (бурый медведь, енотовидная собака, суслики). У других животных (например, ежа обыкновенного) спячка непрерывная.

Біологічна роль жирів полягає насамперед у тому, що вони входять до складу клітинних структур всіх тканин і органів і необхідні для побудови нових. Головна тканину людського тіла – мозок – складається із жироподібних речовин. Цієї тканини, як і іншим, притаманні багато властивості жирів, у тому числі і розчинність у цілому ряді рідин, таких як ацетон, хлороформ, ефір, бензин, бензол. Цим значною мірою пояснюється розвиток деструкції головного мозку (розчинення клітин мозкової тканини) у токсикоманів, «нюхають» розчинники. Накопичуючись в жировій тканині, що оточує внутрішні органи, і в підшкірній жировій клітковині, жири забезпечують механічний захист і теплоізоляцію організму. Вони утворюють м'яку і пружну прокладку у всіх місцях, що піддаються механічному впливу, наприклад, на підошвах ніг, долонях, сідницях. Нарешті, жирова тканина служить резервуаром поживних речовин і бере участь в енергетичних і метаболічних процесах. Жири забезпечують до 30 відсотків енергопотреби організму. З жирами надходять в організм речовини, що володіють високою біологічною активністю: вітаміни А, D, E, K, незамінні жирні кислоти, лецитин, холестерин. Так що жири життєво необхідні, без них не можна обійтися, і при їх дефіциті розвиваються різні порушення в організмі.