Какое из перечисленных растений относится к папоротниковидным: а) страусник обыкновенный б) сфагнум в) кукушкин лен г) хлорелла

А) страусник обыкновенный

1) Переднеспинка, надкрылья, пигидии, брюшко, бока груди, таз, голова, брюшные стерниты, задние и передние пары лап.

2) На голове жука расположены ротовое отверстие и органы чувств. Ротовое отверстие окружено верхней губой, имеющей форму маленькой пластиночки. С боков ротовое отверстие окружают по одной паре верхних и нижних челюстей, снизу нижняя губа. Нижняя губа и нижние челюсти снабжены парными щупальцами, которые служат органами осязания и вкуса.

3) Ротовое отверстие окружного верхней губой имеющей форму маленькой пластиночки. С боков ротовое отверстие окружают по одной паре верхних и нижних челюсти снабжены парными щупальцами, которые служат органами осязания и вкуса.

4) По бокам головы жука расположена пара больших сложных класс. Насекомые также и как разнообразные обладают мозаичным зрением. Впереди глаз находятся пара усиков с веебразно расширенными юнцами.

5)Грудные сегменты несут на себе органы движения: средне- и заднеспинка - крылья, все нижние полусегменты- по паре ног.

6) Крылья бронзовки- представляют собой тонкую мембрану с жилками. Характер жилкования отличается у разных насекмоых. В покое убираются под накрылья.

7) У насекомых ходильные конечности одноветвистые и состоят из фиксированного числа отделов- тазика, вертлуга, бедра, голени и лапки, которая обычно состоит из нескольких члеников и заканчивается парными коготками. У ракообразных конечности исходно двуветвистые.

8) Брюшной отдел тела зеленой бронзовки состоит из 8 члеников. Верхняя часть брюшка скрыта надкрыльями. Из-под надкрыльев выступает лишь кончик брюшка. Членики брюшка видны только с нижней стороны тела. Брюшной отдел неподвижном соединен с грудным отделом.

П.С. очень долго писала, сделай мой ответ "лучшим" и жми на " ")
Надеюсь

Відповідь:

1 Травна система: кільчастих червів складається з ротової порожнини, глотки, стравоходу і кишечника, який закінчується анальним отвором.

Кровоносна система:У зв’язку з ускладненням будови та збільшенням активності у кільчастих червів уперше з’являється кровоносна система замкненого типу, тобто кров не виливається в порожнину тіла. Кровоносна система забезпечує транспортування поживних речовин і газів та здійснює захист.

Дихальна система: дихання здійснюється через усю поверхню шкіри, багату на кровоносні судини.

Видільна система: представлена парними трубочками (метанефридіями) в кожному сегменті тіла.

А взагалі найважніше- то кільчаста будова тіла. Тому вони і називаються кільчастими червами.

2 Кільчасті че́рви або аннелі́ди або кільчаки́ (Annelida, від лат. annelus — «кільце») — тип відносно високоорганізованих червів, що складається з близько 15 тисяч видів. Вони мешкають в більшості вологих середовищ, включаючи наземні, прісноводні і морські, містять багато паразитичних та мутуалістичних видів.

3 П'явки сприяють відновленню живлення пошкоджених органів. Медична п'явка, випускаючи гірудин в кровоносну систему людини, запобігає утворенню тромбів. Систематичне застосування п'явок може зменшити головний біль і знизити артеріальний тиск у людей, що страждають на гіпертонію.

4  Серед них трапляються хижаки, які полюють на інших тварин. Є ті, які живляться рештками мертвих організмів. Досить багато видів є фільтраторами, що виловлюють органічні частки, проганяючи воду крізь спеціальні цідильні структури. Відомі й паразитичні кільчаки, такі як медична п’явка.

5  Кільчасті черви мають велике значення для кругообігу речовин у природі. Нереїди є основою живлення багатьох промислових риб, крабів, а звичайний трубочник — гарний корм для акваріумних риб та деяких прісноводних риб. Дощові черви відіграють величезну роль у процесах ґрунтоутворення. Вони збагачують ґрунт на перегній та розпушують його, сприяючи проникненню в нього повітря й води. Ще Ч. Дарвін відзначав корисний вплив кільчастих червів на родючість ґрунту. Деякі п'явки завдають великої шкоди рибам, птахам і ссавцям. Медична п'явка використовується для лікування багатьох захворювань та як об'єкт лабораторних експериментів.