Какие периоды различают в полном цикле ночного сна человека? чем они характеризуется? ​

Кислотні дощі - один з термінів, який принесла людству індустріалізація. Невгамовне витрачання ресурсів планети, величезні масштаби спалювання палива, екологічно недосконалі технології - яскраві ознаки бурхливого розвитку промисловості, що в підсумку супроводжується хімічним забрудненням води, повітря і землі. Кислотні дощі - тільки один із проявів таких забруднень.

Вперше згадане в далекому 1872 року, по-справжньому актуальним поняття стало тільки в другій половині 20 століття. В даний час кислотні дощі - проблема для багатьох країн світу, зокрема США і практично всіх країн Європи. Карта кислотних дощів, розроблена екологами усього світу, наочно показує зони найвищого ризику небезпечних опадів.

Причини кислотних дощів:
Певний рівень кислотності має будь-яка дощова вода. Але в нормальному випадку цей показник відповідає нейтральному рівню pH - 5,6-5,7 або трохи вище. Невелика кислотність пояснюється вмістом у повітрі вуглекислого газу, але вважається настільки низькою, що ні завдає ніякої шкоди живим організмам. Таким чином, причини кислотних дощів пов'язані виключно з діяльністю людини, і не можуть бути пояснені природними причинами.

Передумови для підвищення кислотності атмосферної води виникають, коли промислові підприємства викидають великі обсяги оксидів сірки та оксидів азоту. Найбільш характерні джерела таких забруднень - це вихлопні гази автомобілів, металургійне виробництво та теплові електростанції (ТЕЦ). На жаль, сучасний рівень розвитку технологій очищення не дозволяє відфільтровувати сполуки азоту і сірки, який виникають в результаті згоряння вугілля, торфу, інших видів сировини, що використовуються у промисловості. У результаті такі оксиди потрапляють в атмосферу, з'єднуються з водою в результаті реакцій під дією сонячного світла, і випадають на землю у вигляді опадів, які і називають «кислотні дощі».

Морфология растений - изучает внешнее строение растений, исследует закономерности и обусловленность внешней формы растений.
Анатомия растений - исследует особенности закономерностей внутреннего строения растений.
Цитология растений - изучает строение клеток растений.
Гистохимия растений - с микрохимических реакций выявляет и исследует вещества, находящиеся в растительной клетке.
Эмбриология растений - раздел ботаники, исследующий закономерности зарождения организма в первые этапы его развития.
Физиология растений - изучает жизнедеятельность растений: обмен веществ, рост, развитие и т. п.
Биохимия растений - исследует процессы химических превращений как химических соединений, входящих в состав самого организма, так и веществ, поступающих в него из окружающей среды.
Экология растений - изучает взаимоотношения растений и среды.
География растений - выявляет закономерности распределения растений в пространстве.
Геоботаника - изучает растительный покров Земли.
Систематика растений - занимается классификацией растений и их эволюционным развитием.