Индивидуальный отбор — это:1.размножение основной группы особей с выбраковкой отдельных особей, не соответствующих по фенотипу породным или сортовым стандартам2.выделение и размножение особей с мутациями3.выделение гетерозиготных особей4.выделение отдельных особей с желаемыми признакамиИндивидуальный отбор используется для:1.создания межвидовых гибридов2.получения чистых линий3.получения новых сортов перекрёстноопыляющихся растений4.сохранения особей, наиболее при к условиям среды​

ответ:1-4

Объяснение:

Среди многих достижений генной инженерии, получивших применение в медицине, наиболее значительное – получение человеческого инсулина в промышленных масштабах.

Инсулин уже давно получают из органов животных и используют в медицинской практике. Однако многолетнее применение животного инсулина ведет к необратимому поражению многих органов пациента из-за иммунологических реакций. Но даже потребности в животном инсулине до недавнего времени удовлетворялись всего на 60-70%. Генные инженеры в качестве первой практической задачи решили планировать ген инсулина. Начиная с 1982года фирмы США, Японии, Великобритании и др. стран производят генно-инженерный инсулин. Из 1000 литров бактериальной культуры получают приблизительно 200 грамм инсулина, что равно количеству, получаемому из 1600 поджелудочной железы животных. Параллельно была решена проблема иммунологического поражения организмов диабетиков животным инсулином.

Более двадцати фирм Японии и несколько американских фирм разрабатывали другой важный медицинский препарат – интерферон, который эффективен при различных вирусных заболеваниях и злокачественных образованьях. Первым из этих соединений на рынок поступил альфа-интерферон, затем бета-интерферон.

Еще один эффективный противораковый препарат – интерлейкин – производится в Японии и США.

Около 200 новых диагностических препаратов уже введены в медицинскую практику, и более 100 генно-инженерных лекарственных веществ находятся на стадии изучения. Среди них лекарства, излечивающие артрозы, сердечно-сосудистые заболевания, некоторые опухолевые процессы, и, возможно даже СПИД.

Залози внутрішньої секреції не мають проток. Їх секрети надходять безпосередньо в кров. Вони містять речовини-регулятори – гормони, які мають великий біологічною активністю. Навіть при незначною їх концентрації в крові можуть бути включені або виключені з роботи певні органи-мішені, діяльність цих органів може бути посилена або ослаблена. Виконавши своє завдання, гормон руйнується і виводиться нирками з організму. Орган, позбавлений гормональної регуляції, не може працювати нормально. Залози внутрішньої секреції функціонують все життя людини, але їх активність у різні вікові періоди неоднакова.До залоз внутрішньої секреції належать гіпофіз, епіфіз, щитовидна залоза, надниркові залози
.Розрізняють залози зовнішньої секреції, які виділяють свої продукти в протоки або назовні, залози внутрішньої секреції, які виділяють гормони безпосередньо в кров, і залози змішаної секреції: частина їх клітин виділяє секрети в протоки або наряджу, інша частина виділяє гормони безпосередньо в кров. До ендокринної системи належать залози внутрішньої і змішаної секреції, які виділяють гормони – біологічні регулятори. Вони діють в мізерно малих дозах на клітини, тканини і органи, чутливі до них. Після закінчення своєї дії гормони руйнуються, даючи можливість діяти іншим гормонам. Залози внутрішньої секреції в різні вікові періоди діють з різною інтенсивністю.