Що таке цитогенез? 2. Які процеси є його основою? 3. Що таке диференціація клітин? 4. Назвіть основні категорії стовбурових клітин? 5. Що таке детермінація клітин? 6. Назвіть основні чинники, що визначають диференціацію клітин. 7. Які відбуваються ріст і розвиток клітин? 8. Які клітини є вихідними в процесах цитодиференціації? 9. Які чинники визначають розвиток клітин?

Диференціація клітин із стовбурових (A) у прогеніторні (B) і врешті-решт у зрілі диференційовані клітини (C).[1] 1 — симетричний поділ (мітоз), 2 — асиметричний поділ клітин, 3 — прогеніторний поділ, 4 — кінцевий поділ клітин, які виходять у G0 фазу клітинного циклу.

Диференціа́ція кліти́н, в біології розвитку, — процес, у якому клітини отримують певний тип або «фенотип».

Питання диференціації клітин — одне з основних питань біології розвитку: як з однієї клітини, зиготи, формується велика кількість різноманітних за формою та функцією клітин багатоклітинного організму, всі з яких мають однакову ДНК в ядрі

Морфологія клітини та картина експресії генів можуть значно змінитися протягом диференціації, але генетичний матеріал зазвичай залишається без змін (хоча і з цього правила є нечисленні винятки, наприклад спеціалізований мутагенез клітин імунної системи).

Диференціація клітин виникає завдяки тому, що різні клітини мають активними різні типи генів. При цьому змінюється не лише генетичний, а й епігенетичний профіль клітин. Так, метилювання ДНК та пострансляційні модифікації гістонів, включення гістонових варіантів та ремоделювання хроматину грають дуже важливі ролі під час диференціації клітин.[2]

Клітини, які здатні до поділу і диференційування в робочі клітини організму, які поповнюють запаси відмираючих старих клітин, називаються стовбуровими клітинами у тварин і меристематичними клітинами (клітинами твірної тканини) у вищих рослин. Клітина, яка може диференціюватися у всі клітинні типи, властиві даному організму, називається тотипотентною. У ссавців тільки зигота і ранні ембріональні клітини є тотипотентними, тоді як у рослин багато навіть диференційованих клітин можуть стати тотипотентними в лабораторних умовах.

Экосистема или биогеоценоз - уровень организации жизни, который включает в себя совокупность всех живых организмов на определённой территории и явления неживой природы (климат, ареал). Для биогеоценоза характерны три особенности, которые делают их одними из самых стойких уровней организации в биосфере:

1) Большое видовое разнообразие живых организмов, проживающих на одной территории. В том же смешанном лесу мы можем наблюдать как травянистые, так и кустистые и древесные растения, можем видеть кучу животных, а если рассматривать плодородную почву под микроскопом, то и множество бактерий-редуцентов.

2) Разветвлённость цепей питания. Из того, что в биогеоценозе наблюдается большое видовое разнообразие, мы может сказать, что там и самые разветвлённые цепи питания. Они могут доходить до десятка консументов в одной линии, а возможных вариантов построения цепей питания сотни.

3) Круговорот веществ и энергии обеспечивает поддерживание всего биогеоценоза. Благодаря этому биогеоценоз не зависит от влияния человека, так как все живые организмы в нём спокойно обеспечивают круговорот веществ и энергии с одного трофического уровня на другой.

Но существуют и искусственные сообщества, созданные человеком, они называются агроценозы. Их примерами могут быть поле, водохранилище, пруд, сад, пастбище. Эти сообщества уже полностью зависят от человека. Как правило, большого видового разнообразия в агроценозе нет, всё может оканчиваться и на пяти видах максимум. Соответственно, цепи питания там очень маленькие. Агроценоз очень неустойчив, поэтому без вмешательства человека погибнет, так как из-за отсутствия больших цепей питания нет круговорота веществ и энергии. Поэтому человек должен самостоятельно поддерживать питание всех живых организмов в агроценозе, давать им необходимые органические и неорганические вещества.

Объяснение:

Очень Для построения иРНК вспоминаете правило комплементарности: аденину (А) соответствует тимин (Т) , цитозину (Ц) - гуанин (Г) . Кроме того, нужно помнить, что тимин в РНК заменяется на урацил. то есть получается пара не А-Т, а А-У. Пользуясь этими знаниями строим цепь иРНК.

Чтобы найти нужные аминокислоты, берём таблицу генетического кода. Каждая аминокислота кодируется триплетом - тремя нуклеотидами. Ищем по таблице соответствия - первый нуклеотид выискиваем по левому столбцу, второй - по верхней строке, третий - по правому столбцу. (Так понять и объяснить трудно, но как только отроете таблицу, сразу поймёте, о чём я говорю)

Количество тРНК определяется проще это количество триплетов (троек нуклеотидов) или (что то же самое) количество аминокислот. Если вам нужно указать, какие именно молекулы тРНК используются, составляете порядки нуклеотидов, комплементарные иРНК. Вот и всё.