ответьте на во а. каковы преимущества и недостатки теплокровности по сравнению с хлоднокровностью.б. сравните строение покрова тела млекопитающих и рептилий и установите черты схожства и различия между ними.в. Выделите существенные функции различных желез кожи млекопитающих

Различия: 

1. Наличие у млекопитающих волосяного покрова - пух, ость, вибриссы. 

2. У рептиий почти нет кожных желез, так как у млекопитающих имеются -потовые, пахучие, сальные, млечные. . 

3.Значительное развитие кутиса млекопитающих; преймущественное наличие подкожной жировой клетчатки. 

Сходства: 

1. Кожа, как и у всех позвоночных состоит из эпидермиса и кутиса. 

2. Верхний слой эпидермиса к постоянному ороговеванию и слущиванию. 

3. Своеобразная кожная хвостовая автотомия ( у млекопитающих мыши, сони, тушканчики) . 

4. Роговые производные эпидермиса ( у рептилий роговые чешуи; у млек. роговые чешуи, ногти, когти, копыта..) . Концевые фаланги пальцев несут роговые придатки ( ногти, когти, копыта) 

Конечно, эти обозначения в различиях и сходствах кожных покровах рептилий и млекопитающих обобщённы. И их можно считать условными, так как в зависимости от многообразия видов среди рептилий и среди млекопитающих, их структуры весьма разнятся.

Еукаріоти або ядерні — домен одно- та багатоклітинних організмів, що характеризуються переважно полігеномними клітинами, морфологічно сформованим ядром та наявністю мембранних субклітинних органел. Геноми еукаріотичної клітини представлені: а ядерним геномом, зосередженим у ядрі і представленим ядерною ДНК.

Доядерні або прокаріоти — організми без ядра клітини; здебільшого також без будь-яких інших мембранних органел, таких як мітохондрії чи ендоплазматичний ретикулум. Цей набір характеристик відрізняє їх від еукаріотів, які мають клітинні ядра і можуть бути як одноклітинними, так і багатоклітинними.

Більшість органів здатні до внутрішньо-органної саморегуляції функцій; наприклад, внутрішньосерцеві рефлекторні дуги забезпечують закономірні співвідношення тиску в порожнинах серця.

На організмовому рівні ефективно взаємодіють нервові, гуморальні й гормональні механізми саморегуляції, за до яких у ссавців установлюються й підтримуються на певному рівні показники внутрішнього середовища — температура, кров’яний та осмотичний тиск, рівень цукру в крові тощо.

Різноманітні прояви й механізми саморегуляції на видовому рівні добре відстежу-ються в популяціях. Це регуляція чисельності популяцій, співвідношення статей у них, темпи старіння й народжуваності особин.