Порівняйте характеристики першої та другої сигнальних систем

Сигнальні системи – це системи умовних подразників, які сигналізують про виникнення тієї чи іншої події. Основоположником учення про першу і другу сигнальні системи є І. П. Павлов.

Якщо сигналізація здійснюється конкретними предметними подразниками (світло, звук, запах тощо), то така система сигналів становить першу сигнальну систему, спільну в людини і тварин.

Перша сигнальна система – це сукупність нервових процесів, що виникать у корі великого мозку при безпосередньому впливі на сенсорні системи чинників зовнішнього та внутрішнього середовищ. Анатомічною основою першої сигнальної системи є аналізатори, які нервовими шляхами пов'язані з органами чуттів. Перша сигнальна система – основа безпосереднього відображення об'єктивної реальності у формі відчуттів і сприйняття. Забезпечує предметне конкретне мислення.

Якщо сигналізація здійснюється подразниками, які є результатом узагальнення конкретних сигналів (словами), то така система сигналів становить другу сигнальну систему, притаманну лише людині.

Друга сигнальна система – це сукупність нервових процесів, що виникають у корі великого мозку як реакція на слова й позначені ними поняття. Анатомічною основою другої сигнальної системи є мовно-руховий аналізатор, тісно пов'язаний із зоровим і слуховим аналізаторами. Завдяки наявності другої сигнальної системи створюються умови для абстрактного мислення, яке значно розширює пристосовні можливості людини. У словах та словосполученнях фіксуються зв'язки між предметами і явищами, тому слова є сигналами сигналів. Установлення зв'язку між словесними сигналами і реальними подразниками відбувається за законами утворення умовних рефлексів. Друга сигнальна система – це відображення навколишньої дійсності шляхом узагальнення абстрактних понять за до слів. З появою другої сигнальної системи з'являється новий принцип нервової діяльності – абстрагування і узагальнення великої кількості сигналів, які надходять у головний мозок. Цей принцип обумовлює безмежну орієнтацію людини в навколишньому світі. Друга сигнальна система є вищим регулятором різних форм поведінки людини в навколишньому середовищі. Проте вона правильно відображає об'єктивний світ лише тоді, якщо постійно зберігається її узгоджена взаємодія з першою сигнальною системою. Друга функціонує завдяки інформації, яка надходить від першої сигнальної системи, трансформуючи її у специфічні поняття. Обидві сигнальні системи постійно взаємодіють і підпорядковуються загальним фізіологічним законам і механізмам.

Объяснение:

1)Семя цветковых растений состоит из зародыша, эндосперма и семенной кожуры.

2)Основным отличием подземного прорастания (зерна пшеницы) от надземного прорастания (семени фасоли) является то, что при подземном прорастании на поверхности почвы сначала появляется один росток, а при надземном — две семядоли к прорастанию у семян растений различна.

3)Корневая система — это совокупность всех корней растения. В образовании корневой системы участвуют главный корень, боковые и придаточные корни

4)Для самих растений их семена играют важнейшую роль, с семян растения размножаются и расселяются на другие территории. Многие семена растений разносятся ветром (сосна, береза, одуванчик), другие – животными (дуб, орешник). Также в распространении растений большое значение играют люди. Они перевозят нужные им семена по всему земному шару, а также иногда случайно перевозят и ненужные.

5)Для самих растений их семена играют важнейшую роль, с семян растения размножаются и расселяются на другие территории. Многие семена растений разносятся ветром (сосна, береза, одуванчик), другие – животными (дуб, орешник). ... В семенах много питательных веществ (углеводов, жиров и белков).

в отличие от растений, опыляемых насекомыми, цветки ветроопыляемых культур обычно невзрачные, лишены нектара и аромата.

Внешние условия оказывают на цветение большое влияние. Неблагоприятные погодные условия нередко приводят к тому, что не все цветки сельскохозяйственных культур опыляются. От дождя или жары и засухи пыльца часто портится. Безветрие или очень сильный ветер могут помешать опылению ветроопыляемых растений. В холодную и дождливую погоду мало летает насекомых, переносящих пыльцу с одного цветка на другой. В результате недоопыления урожай культурных растений снижается.

Для лучшего опыления насекомоопыляемых растений в некоторых хозяйствах используют пчел. Ульи с пчелами вывозят, например, в сады во время цветения плодовых деревьев, на посевы цветущей гречихи, что значительно повышает их урожайность. Практика показывает, что на поле вблизи пасеки гречиха дает большие урожаи, на расстоянии 0,5 км

Для повышения урожайности культурных растений применяют и искусственное опыление. На посевах гречихи, например, его делают протягиванием 20-метровой веревки с полотняной волокушей. При неблагоприятных для естественного переопыления цветков условиях производят дополнительное искусственное опыление ржи, кукурузы, подсолнечника. Таким добиваются не только заметной прибавки урожая, но и улучшения качества семян.