Помагите решить 1. Речная донная рыба с усами. 2. Слепой роющий зверёк, обитающий в почве. 3. Крупное насекомое, летающее над водоёмами. 4. Водное млекопитающее, с перепонками между пальцами. 5. Пустынное растение с колючками. 6. Водное млекопитающее с ластами. 7. Органы дыхания у водных животных. 8. Самое крупное водное животное. 9. Маленькое прыгающее пустынное животное. 10. Самая большая хищная рыба. 11. Бабочки и жуки относятся к ………… 12. Морские ползающие по дну беспозвоночные животные. 13. Бегающее пресмыкающееся.

помагите решить 1. Речная донная рыба с усами. 2. Слепой роющий зверёк, обитающий в почве. 3. Крупное насекомое, летающее над водоёмами. 4. Водное...

Объяснение:

Відповідь:

І.П. Павлов, вивчаючи ВНД людини довів, що в основі ВНД вищих тварин і людини лежать спільні механізми. Проте ВНД людини характеризується більшим ступенем розвитку аналітико-синтетичних процесів. Виникнення нових особливостей ВНД людини було пов’язано з тим, що під впливом трудової діяльності людини з’явилась нова система подразників у вигляді слів, які позначали різні явища і предмети навколишнього світу.

  Перша сигнальна система - це аналітико-синтетична діяльність кори головного мозку, яка проявляється в умовних рефлексах, що формуються на будь-які подразники навколишнього середовища, окрім слова. Перша сигнальна система - основа безпосереднього відображення об’єктивної реальності у формі відчуттів і сприймання. Забезпечує предметне конкретне мислення.  

  Друга сигнальна система - це аналітико-синтетична діяльність кори головного мозку, яка проявляється в мовних умовних рефлексах, що формуються на своєрідні подразники - слова. І.П. Павлов вважав слово - “сигналом сигналів”. Друга сигнальна система - це відображення навколишньої дійсності шляхом узагальнення абстрактних понять з до слів.

  Перша та друга сигнальні системи взаємопов’язані. Друга функціонує завдяки інформації, яка надходить від першої сигнальної системи, трансформуючи її у специфічні поняття. Сигнальне значення слова визначається не простим звукопоєднанням, а смисловим.

  З появою другої сигнальної системи з’являється новий принцип нервової діяльності - абстрагування і узагальнення великої кількості сигналів, які поступають в головний мозок. Цей принцип обумовлює безмежну орієнтацію людини в навколишньому світі. Друга сигнальна система є вищим регулятором різних форм поведінки людини в навколишньому середовищі. Проте вона правильно відображає об’єктивний світ лише в тому випадку, якщо постійно зберігається її узгоджена взаємодія з першою сигнальною системою.

  На протязі перших місяців життя у дитини проявляються умовні рефлекси, не пов’язані із смисловим значенням слів. І тільки в кінці першого року життя дитини слово набуває для нього смислового значення. Розвиток і вдосконалення другої сигнальної системи відбувається безперервно в процесі навчання і виховання. Для нормального функціонування її необхідна взаємодія різних зон кори головного мозку.

  Розрізняють 3 форми мови: слухова, зорова, кінестатична (письмова, жестів). Реалізація кожної форми забезпечується ф ункціонуванням відповідного аналізатора. У процесі мовлення беруть участь багато структур кори півкуль великого мозку, але найістотнішу роль відіграють центри мови.

  В задніх відділах нижньої лобової закрутки знаходиться центр артикуляції і мови. Його пошкодження призводить до втрати мови. У задній частині верхньої вискової закрутки розташований слуховий центр Верніке. Його ураження призводить до втрати здатності ро.зуміти зміст слів. На присередній поверхні потиличної ділянки знаходиться зоровий центр, пошкодження якого викликає втрату здатності розпізнавати написане. Мовна (аналізаторна) функція виконується, як правило, лівою півкулею, а зони кори, які контролюють артикуляцію, локалізуються в обох півкулях головного мозку

Пояснення:

Размножение культурой ткани - это выращивание растений из фрагментов живой ткани либо из отдельных клеток, взятых из любого вегетативного органа. Выращивание происходит в пробирках на искусственных питательных средах и в строго регулируемых условиях с соблюдением стерильности. Полученное таким растение дальше размножают вегетативно. Преимущества этого заключаются в том, что посадочный материал можно получать круглогодично, из очень небольшого количества исходного материала (редкие растения ), а также из растений, не дающих семян в условиях культивирования. Известно, что таким получают безвирусные формы растений.

Достижения в области культуры клеток и тканей привели к созданию принципиально нового метода вегетативного размножения - клонального микроразмножения. Клональное микроразмножение - получение in vitro, неполовым путем, генетически идентичных исходному экземпляру растений. В основе метода лежит уникальная растительной клетки реализовывать присущую ей тотипотентность. Термин "клон" был предложен в 1903 году Уэбстером (от греческого klon - черенок или побег, пригодный для размножения растений) . В соответствии с научной терминологией клонирование подразумевает получение идентичных организмов из единичных клеток. Этот метод имеет ряд преимуществ перед существующими традиционными размножения:
-получение генетически однородного посадочного материала;
-освобождение растений от вирусов за счет использования меристемной культуры;
-высокий коэффициент размножения (105 - 106 - для травянистых, цветочных растений, 104 - 105 - для кустарниковых древесных растений и 104 - для хвойных) ;
-сокращение продолжительности селекционного процесса;
-ускорение перехода растений от ювенильной к репродуктивной фазе развития;
-размножение растений, трудно размножаемых традиционными
-возможность проведения работ в течение всего года;
-возможность автоматизации процесса выращивания.
Пионером клонального микроразмножения считается французский ученый Жан Морель, который в 50-х годах двадцатого века получил первые растения - регенеранты орхидей.