Випишіть центри походження культурних рослин ( за М. Вавиловим), їхні розташування та приклади рослин, які походять з цих центрів.

Відповідь:

Ще холодні в лісі ранки,  

                                                    Сніг ще в лузі дотліва,

                                                    Та розкрила на світанку

                                                     Сині очі сон-трава.

 

                                                                 Ще можливі віхоли, нічні заморозки, холоднеча, але  

квітка сон-трава цього не боїться, вона завбачливо "утеплилась" щільним шаром м'якеньких срібних волосків, наче закуталась в хутряну шубку.

           Назву свою - сон-трава (або л) - рослина дістала через те, що її квітки в негоду і холод закриті, наче сплять, або через те, що використовували це зілля в народній медицині як снотворний засіб.  

бабочки в полете

ЛЕГЕНДИ

1) Колись давно навесні молода вродлива дівчина пішла до лісу на­збирати квітів. І так вона захопилася красою лісу, що зайшла в са­му гущину, де жив лісовий дух.

Побачивши красуню, він вирішив заманити її ще далі та назавжди залишити в себе. Перетворився він на молодого парубка й каже: «Залишайся зі мною. Я — цар. Мені все підвладно!» А дівчина вже мала нареченого у своєму селі та й відмовила лісовику.

Розгнівався лісовий дух, став старим дідом і закричав: «Усе одно ти будеш зі мною та ніколи не вийдеш із мого дрімучого царства!».Напустив він на красуню чари сну. Зімкнула вона очі, упала не­притомною й розчинилася...

А на тому місці з'явилися квіти дивної краси. Називати їх стали сон-травою.

2) Польська легенда розповідає, що одного разу восени мисливець побачив, як ведмідь викопав якийсь корінь, лизнув його та пішов у барліг.

Цікаво стало мисливцеві, він і собі лизнув корінь... та заснув міцним сном.

Пробудився бідолага аж навесні. Вийшов із лісу, а люди в полі вже орють землю й сіють хліб! Прийшов у село, а рідня його поминає як по­мерлого. Зраділи родичі, а старий знахар сказав: «Не то був ко­рінь, а сон-трави».

Сон-трава в фольклорі

Сон-трава вважалася магічною рослиною. Вірили, що заснувший у ній буде наділений даром передбачення.  Якщо її на ніч покласти під подушку, то неодмінно насниться віщий сон.  

Говорили, що за сон-травою в ліс потрібно йти тільки з чистими помислами. Зривати квіти радили в тиші, загадуючи при цьому своє найзаповітніше бажання.

Використання в медицині

    Сон-трава л) — не тільки гарна рослина, а ще й лікарська. У народній медицині використовують траву лу, яку збирають під час цвітіння та викопують кореневища.

Відварами із сон-трави лікують безсоння, нервові захворювання, бронхіт, хвороби нирок тощо. Ліки із сон-трави вбивають мікроби.  

Але слід пам'ятати, що рослина отруйна!

  При потраплянні на шкіру її сік викликає появу пухирів і навіть може викликати нариви. Потрапляння всередину спричиняє запалення нирок, шлунка й зупиняє серце.

  Лікуватися сон-травою треба вміти.  

Не знищуй первоцвіти!

красная книга сон трава

      Рослина дуже декоративна, і шкода, що її бездумно нищать, зриваючи оберемками, тому все рідше трапляється ця весняна красуня у наших лісах.

      Якщо вам подобається квітка, то рослину можна виростити на підвіконні або клумбі.Сон-траву можна розмножувати насінням, а також частинами кореневища.сон трава фото

       На одному місці вона може рости понад десяти років. Сіянці починають цвісти на другому-третьому році життя.

Пояснення:

Важливою складовою будь-якої клітини є оболонка. Пригадаймо: оболонка рослинної клітини складається зі щільної клітинної стінки, встеленої плазматичною мембраною. У кліти­ни тварини (див.  мал.) внутрішній вміст відокремлений від навколиш­нього середовища лише плазматичною мембраною. Товщина мембрани становить 0,000007 мм, і цей якнайтонший бар'єр не лише відмежовує клітину від навколишнього середовища, але й забезпечує зв'язок із ним. У який б?

Плазматична мембрана не є перепоною для малих молекул неорга­нічних речовин. Так, через усю мембрану до клітини дифундують моле­кули кисню і води, а з неї — молекули вуглекислого газу.

З великими органічними молекулами справа складніша: щоб їх за­хопити, плазматична мембрана утворює впадини і вирости. Коли їх краї стуляються, виникає оточений мембраною пухирець, що разом зі своїм «вантажем» опиняється всередині клітини. Цей процес називається ендоцитозом. У пухирцях, утворених у результаті ендоцитозу, великі органічні молекули розщеплюються на молекули такого розміру, що здатні подолати мембра­ну.

За до мембранних пухирців речовини мо­жуть виділятися із клітини. Навколо їх молекул утво­рюється пухирець, який рухається до плазматичної мембрани. Коли з нею зливається мембрана пухирця, його «вантаж» опиняється за межами клітини. Цей процес називається екзоцитозом.

Внутрішній вміст тваринної клітини — це цитоплазма з численними органелами і ядро. Майже всі вони є і в рослинній клітині. Проте у тваринній клітині немає  не тільки пластид, але й вакуолей із клітинним соком.

Объяснение:

Цитоплазма на 80-90% складається з води, решта — це молекули та іони різних органічних та неорганічних сполук. Цитоплазма схожа на густий кисіль, де постійно відбуваються хімічні реакції: одні речовини розщеплюються, інші утворюються. Цитоплазма по­стійно рухається, тому весь час переміщуються і де­які органели, що в ній розташовані.

Більшість хімічних реакцій «розподілена» між ор­ганелами клітини. У рибосомах відбувається синтез білків. Унаслідок хімічних перетворень в апараті Гольджі молекули певних речовин упаковуються в спеціальні пухирці: саме за їх до ці речовини виводяться з клітини. Апарат Гольджі «виготовляє» також і лізосоми. Ці органели необхідні клітині для розщеплення орга­нічних молекул.

Як і в рослин, у тварин дихання відбувається за участю мітохондрій. Саме в них проходять хімічні реакції, що забезпечують клітину енергі­єю. Один із реагентів у них — кисень, а продуктами цих реакцій є вода і вуглекислий газ, що виділяється з клітини.

Як і в рослинній клітині, за здійснення програми життєдіяльності тваринної клітини відповідає ядро. У ньому зберігаються довгі (до 1 мм) молекули речовини, у якій закодована «програма життя» організму. Щоб займати менше місця, ці довгі молекули згортаються декілька ра­зів і утворюють хромосоми. Коли клітина ділиться, хромосоми мають бути розподілені між дочірніми клітинами так, щоб кожна з них отри­мала від материнської клітини цілісну «програму життя». Тому перед поділом клітини кількість хромосом подвоюється. За те, щоб кожна до­чірня клітина отримала під час розподілу повний набір хромосом, від­повідає клітинний центр. Це єдина органела тваринної клітини, яка відсутня в рослинній клітині.