Степень уязвирости чертополоха холмового. Научное значение чертополоха холмового. Условия жизни чертополоха холмового.

род растений семейства Астровые, или Сложноцветные, распространённых в Европе, Азии и Северной Африке. ЧЕРТОПОЛОХ ХОЛМОВОЙ

Многолетнее колючее растение высотой от 40 до 100 см. Стебли прямостоячие, до самых корзинок с колючими крыльями или шипиками. Верхняя часть стебля слабо разветвленная. Корзинки одиночные, на верхушках стебля и ветвей, длиной 15020 мм, листочки обертки не отогнутые. Цветки красно-фиолетовые. Семянки бороздчатые.

Объяснение:

Нюховий аналізатор — орган нюху (organum olfactus) ектодермального походження розташований у верхньому носовому ході в районі горизонтальної пластинки решітчастої кістки. Рецепторна ділянка (нюховий епітелій) займає 250—500 кв.мм. Тут є три типи клітин: рецепторні, підтримуючі та базальні. Підтримуючі (опорні) клітини лежать між нюховими і розділяють їх. Вони мають короткі війки і мають ознаки секреції. Базальні клітини розташовані глибше, на базальній мембрані, оточують пучки аксонів рецепторних клітин. Ще глибше, під базальною мембраною, є залозисті клітини.

Нюхові рецепторні клітини мають довгі центральні і короткі периферичні відростки. Кількість нюхових клітин у людини близько 40 млн. (У «нюхаючих» тварин до 200 млн.). Дендрит (периферичний відросток) нюхової клітини закінчується потовщенням (нюхова булава), на вершині якої є по 10-12 рухливих нюхових війок.

Центральні відростки — аксони — збираються у нюхові нитки (20-40). Вони проходять у череп крізь решітчасту кістку до нюхової цибулини (другі нейроцити). Їх аксони утворюють нюховий тракт і ідуть до нюхового трикутника. Нюхові цибулини, тракти і трикутники разом з передньою продирявленою речовиною складають периферичний відділ нюхового мозку (rhinencephalon). До центрального відділу нюхового мозку відносяться склепінчаста звивина (gyrus fornicatus) з крючком (uncus), гіпокамп (hippocampus) та деякі інші пограничні з ним утвори.

1. Деградация природы. Стремительный рост численности населения побуждает к возникновению новых городов, уничтожает флору и фауну, она становится однообразной.

2. Из-за серьезного давления на литосферу наблюдается изменение рельефа, территории постепенно становятся пустынными, непригодными для флоры и фауны.

3. Активное развитие промышленности приводит к загрязнению воздуха. Заводы, фабрики выбрасывают в атмосферу химические соединения, опасные для жизни и здоровья живых существ. Отсюда возникают кислотные дожди, которые уничтожают флору и фауну.

4. Активная вырубка лесов приводит к увеличению количества углекислого газа в атмосфере, а значит к глобальному потеплению.

5. Нарушение процесса водоснабжения является еще одной глобальной экологической проблемой. Вода загрязняется промышленными и бытовыми отходами. В конечном итоге эти загрязнения приведут к дефициту питьевой воды.

6. Одной из причин экологических проблем является мусор, который загрязняет воздух, воду и почву.

Источник: https://10prichin.ru/okruzhayushhij-mir/6-prichin-globalnyh-ekologicheskih-problem