Що ви знаєте про розмноження, швидкість росту та тривалість життя лишайників?

Розмноження:

Розмножуються лишайники здебільшого вегетативно (ділянками тіла; у деяких з'являються спеціальні утвори: різно­манітні за формою вирости верхнього корового шару - клітини водоростей, які оточені гіфами - сильний вітер, рясний дощ або тварини обламують і поширю­ють їх; в інших лишайників у серцевин­ній частині формуються мікроскопічні кульки з однієї чи декількох клітин водорості, оточених гіфами гриба, після дозрі­вання розривають коровий шар лишайнику і виходять назовні у вигля­ді порошкоподібного нальоту), але можуть роз­множуватись і статевим формуються особливі спори, у сприятливих умовах проростають, гіфи починають рости в усіх напрямках, коли знайдуть потрібний вид водорості чи ціанобакте­рії, гіфи обплутують водорість чи ціанобактерію та утворюють тіло лишай­ника).

Ріст:

Ростуть лишайники дуже повільно (за рік вони збільшуються лише на декілька міліметрів, листуваті та кущисті лишайники ростуть швид­ше, ніж накипні).

Тривалість життя:

Живуть лишайники довго - десятки та сотні років (довгожитель ризокарпон географічний).

ответ:Атмосферные изменения связаны с загрязнением атмосферы: химическим (смоги, кислотные дожди), механическим (пыль), тепловым (парниковый эффект), разрушением озонового экрана.

Ежегодно выбрасывается в атмосферу около 20 млрд. тонн углекислого газа, 200 млн. тонн окиси углерода, 53 млн. тонн оксида азота, 250 млн. тонн пыли, 120 млн. тонн золы.

· Водные изменения. Идет истощение вод суши. Потребление воды крупными городами составляет более 600000 тонн в сутки. Для выращивания сельскохозяйственных растений также требуется огромное количество воды (для получения 1 тонны хлопка – 10 тонн воды). Ежегодный расход пресной воды составляет 3000 км3, или 0,01% всего запаса пресной воды планеты. Поверхностные и подземные воды загрязнены, 70% чистой воды находится в ледниках и является недоступной для использования.

Прибрежные и поверхностные воды Мирового океана загрязнены нефтепродуктами, ядохимикатами, тяжелыми металлами и твёрдыми отбросами. В моря и океаны ежегодно попадает 12-15 млн. тонн нефти (самым грязным из морей является Средиземное море).

· Почвенные изменения связаны с водной и ветровой эрозией почв, снижением их плодородия, загрязнением, заболачиванием, иссушением пригодных для хозяйственного использования земель.

Пло́скі че́рви[1] (Platyhelminthes) — тип двобічно-симетричних тварин.

Загальна характеристика типу:

Тришарові багатоклітинні тварини

Двобічна симетрія тіла

Несегментовані

Ацеломічні (паренхімні)

Центральна нервова система на передньому кінці; дуже проста нервова сітка; ганглії

Органи чуття: світлочутливі вічка, органи рівноваги (статоцисти), нюху, дотику (сенсіли — нерухомі війки, до яких підходять нервові закінчення) — розвинені переважно у видів, що живуть вільно.

Видільна система утворена розгалуженими трубочками, які закінчуються полум'яними клітинами (протонефридії)

Сплощені в дорсовентральному напрямку.

Ротовий отвір і сліпо замкнутий травний канал, диференційованій на два відділи — глотку і розгалужений кишечник.

Гермафродити, статева система добре розвинена. Запліднення внутрішнє, може бути перехресне або самозапліднення.

Звичайно є личинкові стадії (у паразитичних) — непрямий розвиток. А у вільноживучих — прямий.

Є шкірно-м'язовий мішок.

Дихальна система відсутня. Кисень надходить до клітин через покриви тіла.

Плоскі черви живуть у прісних і морських водоймах, у вологій підстилці тропічних лісів, ведуть паразитичний б життя. Для них характерне плоске двобічно-симетричне листоподібне або стрічкоподібне тіло. За рівнем організації плоскі черви стоять дещо вище кишковопорожнинних. У них є покривна, м'язова, травна, видільна, нервова, статева системи органів, що розвиваються з трьох зародкових листків (ектодерми, ентодерми, мезодерми).

Відомо близько 15 тис. видів плоских червів. Найчисельнішими є класи Турбелярії, Трематоди і Цестоди.

Вільноіснуючі плоскі черви — переважно хижаки. Паразитуючі черви живляться або шляхом всмоктування живильних речовин за до ротової присоски, або вбирають їх всією поверхнею тіла осмотичним шляхом.

Вільноіснуючі плоскі черви пересуваються поповзом або вплав. Цьому сприяють шкірно-м'язовий мішок і війки. Паразитуючі черви при пересуванні можуть користуватися присосками (пересуваються за типом гусениці-землеміра). Стрічкові черв'яки використовують перистальтику шкірно-м'язового мішка.

Плоскі черви є найпримітивнішими двосторонньо-симетричними тваринами[джерело?].