Мутації які знижують життєздатність особин і частково або повністю зупиняють розвиток?

Поведінка тварин більш різноманітна та складна, оскільки вони можуть пересуватися і, отже, змінювати умови існування. Тому в них дуже добре розвинені органи руху, чуття й нервова регуляція. Можна навести такі приклади поведінки тварин: полювання хижаків чи комахоїдних тварин, вигодовування пташенят дорослими птахами, шлюбні ігри, міграції, тобто подорожі, які здійснюють тварини суходолом, морем, повітрям тощо.Усі форми поведінки тварин можна об’єднати у дві групи — вроджені та набуті. Харчова поведінка й міграції належать до вродженої форми поведінки. Прикладом набутої поведінки може слугувати навчання — процес набуття організмом власного досвіду. Так, дорослі птахи навчають пташенят знаходити їжу та уникати небезпеки.Пристосування організмів до умов існування зумовлюють не тільки різні форми поведінки, а й особливості їхньої будови, процесів життєдіяльності, що забезпечують можливість існування організмів у певних умовах довкілля. Так, наприклад, тварини із захисним забарвленням або формою тіла стають менш помітними для ворогів. У нашій місцевості багато птахів та звірів, які змінюють темне літнє забарвлення на світле зимове, пристосовуючись таким чином до барв довкілля.І навпаки, забарвлення і поведінка тварин можуть бути дуже помітними. Так, яскраво забарвлені отруйні (колорадський жук, сонечко) або жалоносні (оси, бджоли) комахи «сповіщають» про небезпечність зустрічі з ними. А погрозливі пози різних змій та хижаків відлякують ворогів. Разом із тим привабливе яскраве забарвлення та специфічна поведінка забезпечують гуртування тварин у зграї або зустріч особин різних статей.Приклади пристосування до умов довкілля можна побачити в організмів, які живуть в умовах недостатньої зволоженості (кактуси, верблюди), у ґрунті (кроти, сліпаки), у воді (риби, водорості) тощо.

Хромосомы
1) хранят наследственную информацию
2) воспроизводят ее в процессе репликации
2) участвуют в реализации генетической информации. С ДНК (которая составляет основу хромосом) в процессе транскрипции информация переписывается на иРНК

число хромосом в клетке постоянно, потому, что перед началом митоза просходит репликация - удвоение молекул ДНК. В результате репликации каждая хромосома становится двухроматидной (хроматиды одной хромосомы идентичны) . Во время митоза хроматиды расходятся к разным полюсам, затем делится цитоплазма. В результате образуются 2 клетки, которых такой же набор хромосом, какой был в исходной (материнской) клетке