Установіть типи адаптацій на наступному прикладі. У водах Антарктики мешкає крижана риба (Champsocephalus gunnагі При вивченні кровіцих риб виявили повну відсутність в ній еритроцитів, через що вона здається прозорою.1. У холодній воді великий вміст в крові еритроцитів збільшував би її в'язкість, її циркуляціязовсім би сповільнилася:2. Менша циркуляція менше споживання тканинами кисню, менше енергії для підтримкипроцесів життєдіяльності:3. Вироблення білків-антифризів, здатних запобігати зростанню мікрокришталів льоду:4. Величезне бліде серце забезпечує підвищення ударного об'єму (кількість крові, яка вики-дається серцем за 1 скорочення) і швидкості кровотоку5. Безпосереднє поглинання кисню через розширені капіляри шкіри крім зябер:6. Збільшення об'єму і функціональності мітохондрій:​

ПИЩЕВАЯ ЦЕПЬ, цепь питания, трофическая цепь, организованный по типу питания ряд организмов, из к-рых каждый предыдущий поедается последующим, благодаря чему осуществляется главная функция биогеоценозов и экосистем — движение потоков в-ва и энергии от одного трофич. уровня к другому. Начало всем П. ц. дают автотрофные организмы, формирующие трофич. уровень продуцентов, представленный двумя исходными видами ресурсов: живыми частями растений, или фитомассой, и отмершими растит. остатками (обычно вместе с остатками животных), или фитодетритом. В связи с этим различают два типа П. ц.: пастбищный тип, когда масса и энергия зелёных растений отчуждается животными в виде их живых тканей, идетритный тип, когда основой биогеохимич. и энергетич. потоков служит фитодетрит. В пастбищных П. ц. 2-е звено представлено травоядными животными — фитофагами, составляющими уровень первичных консументов, или консументов I порядка, в детритных П. ц. — сапрофагами. Начиная с 3-го звена в формировании П. ц. участвуют лишь плотоядные животные (хищники) и паразиты, формирующие трофич. уровень консументов II и более высоких порядков. На заключит. уровнях П. ц. главную роль играют микроорганизмы — уровень деструкторов, или редуцентов. Поскольку потоки в-ва от одного к другому звену П. ц. сопровождаются большими потерями энергии, рассеиваемой в форме тепла, а на последних звеньях имеет место большой расход энергии на поиск и добычу пищи, общее число звеньев в П. ц. составляет не более 5—6. Сложная пастбищная П. ц. может быть представлена следующим рядом организмов: ель—> тли—> божьи коровки —> пауки —> насекомоядные птицы —> хищные птицы. Пример детритной П. ц.: листовой опад деревьев —> дождевые черви —> жуки-стафилины — землеройки. Один и тот же вид автотрофов, напр. сосна обыкновенная, может давать начало десяткам разл. П. ц., что объясняется большим разнообразием связанных с ней фитофагов и сапрофагов (см. Консорция). С др. стороны, один и тот же вид растительноядных животных может входить в неск. П. ц. Напр., майский хрущ на стадии личинки питается корнями сосны, а на стадии имаго — листьями берёзы. Связывание своим участием разных П. ц. (в т. ч. и разных типов П. ц.) в ещё большей мере свойственно плотоядным животным, особенно всеядным, участвующим одновременно в разл. П. ц. В результате этого в сообществе отдельные П. ц. в совокупности образуют пищевые сети, к-рые отражают все пищевые связи видов, входящих в состав данного биоценоза.

Объяснение:

Спільні ознаки  

1)     мембрана будова органоїдів;

2)     наявність сформованого ядра, що містить хромосомний набір;

3)     схожий набір органоїдів, характерний для всіх еукаріот;

4)     подібність хімічного складу клітин;

5)     схожість процесів непрямого поділу клітини (мітоз);

6)     схожість функціональних властивостей (біосинтез білка),

7)     участь у процесі розмноження.

Відмінні ознаки:

Рослинна клітина як і тваринна, оточена цитоплазматичної мембраною, але крім неї обмежена товстої клітинної стінкою, що складається з целюлози, якої немає у тварин клітин. Накопичують клітинний сік вакуолі є як у рослинних, так і в тваринних клітинах, але в тваринних клітинах вони виражені слабо. Переважання синтетичних процесів над процесами звільнення енергії — це одна з найбільш характерних особливостей обміну речовин рослин. Первинний синтез вуглеводів з неорганічних речовин здійснюється в пластидах. Так, в тваринних клітинах, на відміну від рослинних, відсутні такі пластиди: хлоропласти (відповідають за реакцію фотосинтезу, відповідають за накопичення крохмалю) і хромопласти (надаютьзабарвлення плодам і квітам рослин).