Фенилкетонурия (фку) - заболевание, связанное с нарушением обмена веществ (b), и альбинизм (а) наследуются у человека как рецессивные аутосомные несцепленные признаки. в семье отец - альбинос и болен фку, а мать дигетерозиготна по этим генам. составьте схему решения , определите генотипы родителей, фенотипы и генотипы возможного потомства и вероятность рождения детей-альбиносов, не фку.

ген         признак

а             здоров

а                 альбинос

в               здоров

в                 с

 

 

р:                 жен аавв  ˟ муж аавв

фенотип     здоровая     альб.с наруш.

мейоз

g                 ав   ав                   ав

                    а в ав

f1:               аавв         аавв             аавв             аавв

фенотип   здоров       с наруш.       альб.           альб. с наруш.

ответ: 25%

Соединительные ткани относятся к тканям внутренней среды и классифицируются на собственно соединительную ткань и скелетную ткань (хрящевая и костная). собственно соединительная ткань делится на 1) волокнистую, включающую рыхлую и плотную, которая подразделяется на оформленную и неоформленную 2) ткани со специальными свойствами (жировая, слизистая, ретикулярная и пигментная). в состав рыхлой и плотной соединительной ткани входят клетки и межклеточное вещество. в рыхлой соединительной ткани много клеток и основного межклеточного вещества, в плотной - мало клеток и основного межклеточного вещества и много волокон. в зависимости от соотношения клеток и межклеточного вещества эти ткани выполняют различные функции. в частности рыхлая соединительная ткань в большей степени выполняет трофическую функцию и в меньшей - опорно-механическую, плотная соединительная ткань в большей степени выполняет опорно-механическую функцию. общие функции соединительной ткани:   1. трофическая; 2. функция механической защиты (кости черепа) 3. опорно-механическая (костная, хрящевая ткани, сухожилия, апоневрозы) 4. формообразующая функция (склера глаза придает глазу определенную форму) 5. защитная функция (фагоцитоз и иммунологическая защита); 6. пластическая функция (способность адаптироваться к новым условиям внешней среды, участие в заживлении ран);

чим відрізняється венозна кров від артеріальної?

12.05.2017

кров, яка постійно циркулює в організмі, не скрізь однакова. на одних ділянках судинної системи вона венозна, на інших – артеріальна. що в кожному випадку є дана субстанція, і чим відрізняється венозна кров від артеріальної? про це розповідається нижче.

загальні відомості

серед функцій крові найважливішою є підведення до тканин харчування і кисню, а також звільнення організму від продуктів обміну. все це рух життєво важливою рідини відбувається по замкнутій траєкторії. при цьому існує поділ системи на два сектори, іменовані колами кровообігу. малий – проходить через легені, де в кров надходить кисень. великий – пронизує все тіло, його органи і тканини.

рухатися кров змушують удари серця. найбільші судини йдуть безпосередньо від цього органу. поступово вони звужуються, розгалужуються і переходять в капіляри. нижче зображені артерії, вени і більш дрібні судини і показано переміщення крові:

різниця між венозною і артеріальною кров’ю

кров кожного типу має свій склад. артеріальна – це та, що насичена киснем. до того ж вона містить достатню кількість корисних елементів, оскільки живить клітини тіла. у великому колі така кров тече, відповідно, по артеріях, в напрямку від серця. а ось в малому, не дивлячись на назву, – по венах.

все відбувається навпаки у випадку з венозною кров’ю. у великому колі вона рухається до головного органу по венах, а в малому – направляється від серця до легень по артеріях. така кров несе в собі багато вуглекислого газу і продуктів метаболізму, але всіляких поживних речовин в ній практично немає. у рідину із зазначеним складом перетворюється артеріальна кров після віддачі корисних компонентів тканин організму. таким чином, важлива субстанція, циркулюючи по замкнутому шляху, регулярно, при проходженні певних ділянок, змінює свій тип.

назвемо інші ознаки, складові відміну венозної крові від артеріальної. візуально диференціюються фактором є колір. у венозної крові він глибокий, темно-червоний з вишневим відливом. артеріальна рідина, в свою чергу, більш яскрава. виявлено, що її температура трохи нижче.

ще однією особливістю, за якою можна провести порівняння, є швидкість руху складу того чи іншого типу. так, венозна кров має більш розмірений хід. це пояснюється і дією деяких фізичних сил, і тим, що вени обладнані клапанами, контролюючими такий рух. до речі, ці судини добре видно під шкірою на певних ділянках тіла, наприклад в області зап’ястя.

через низький тиск венозна кров, яка до того ж ще й густіше, виходить назовні спокійно при пошкодженнях тіла. її легше зупинити. тим часом з артеріальною кровотечею, що мають інтенсивний пульсуючий характер, впоратися досить складно. таке явище дуже небезпечно для життя людини.

у чому різниця між венозної і артеріальної кров’ю? у тому, що при визначенні захворювань частіше роблять забір матеріалу першого типу. адже саме венозна кров, насичена продуктами життєдіяльності, може більше розповісти про якісь неполадки в організмі.