Розмістіть елементи сенсорної системи рівноваги від першого до останнього згідно з послідовність сприйняття ними положення тіла в просторі: а. мозок б. провідні шляхи в. рецепторні клітини г. отоліти

рецепторні клітини - отоліти- провідні шляхи - мозок

 

A- potemneniye zubov a - normalnye zuby xa - potemneniye zubov xa - normalnye zuby vnachale po chromosomam : p : xaxa x xay f₁ : xaxa ; xay ; xaxa ; xay (veroyatnost togo , 4to popadet dominantnyi gen = 1/2) teper po autosomam : p : aa x aa f₁ : aa ; aa ; aa ; aa (veroyatnost togo , 4to popadet dominantnyi gen = 1/2) dlya togo 4to by rodilsya rebenok s potemenevwimi zubami, nado 4to by po autosomam i chromosomam u nego byli kak minimum po odnomu dominantnomu genu, togda budet sleduyuwii razultat : ½*½ = ¼ , toest 25% (veroyatnosti nado peremnojit, tak kak fenotip proyavlaetsya tolko togda, kogda est po odmonu dominantnomu genu po autosome i chromosomnomu naslediyu)

1. Які є життєві форми рослин?

Групи рослин за тривалого впливу сукупності екологічних чинників виро­били особливі спадково закріплені зовнішні ознаки. За будовою надземної частини вищих рослин виділяють життєві форми: дерева (моло­ді пагони наприкінці першого року життя повністю дерев'яніють, один головний пагін – більш-менш вертикальний стовбур, він росте інтенсив­ніше за бічні пагони, у верх­ній частині стовбура дерев формується крона, що дає змогу рослині ефективно вловлювати світло, особливо у лісах), чагарники (багато здерев’янілих пагонів, що змінюють один одного; бузок, калина, шипшина, ліщина, смородина, малина), чагарнички (маленькі чагарники, коротша тривалість життя, верхня час­тина трав’янистих квітконосних пагонів щорічно відмирає; полин, чорниці, шавлія, лаванда), трав'янисті рослини (стебло здебільшого не дерев'яніє; капуста, буряк, картопля, півонія, м'ята, багато видів папоротей). Залежно від місцезростання трав'янисті рослини поділяють на водні (наприклад, очерет) та наземні (пирій, суниці тощо).

У лісах переважають деревні рослини, а на луках чи в степах - трав'янисті.

Рос­лини бувають однорічними (розвиваються та живуть протягом одного року або навіть кіль­кох місяців), дворічними (в перший рік життя утворюють веге­тативні органи та накопичують у своїх підземних - морква, редька, буряк, жоржини - або в надземних – капуста - частинах поживні речови­ни, наступного року вони цвітуть і утворюють плоди та насіння) та багаторічними (живуть багато років; дерева).

2. Що таке рослинне угруповання?

Різні види рослин існують не окремо один від одного, вони входять до складу певних рослинних угруповань. Рослинні угруповання - це групи взаємопов'язаних між собою рослин різних видів, які тривалий час зростають у певній місцевості з однорідними умовами життя. Найчисленніші (домінуючі) види визна­чають характер самого рослинного угруповання (ковила в ковиловому степу, дуб і граб у дубово-грабовому лісі).

3. Що таке ярусність? Якою вона буває?

Ярусність розташування рослинного угруповання. Розрізняють надземну (визначається певним роз­ташуванням надземних частин різних видів рослин за висотою) і підземну (розташуванням їхніх підземних частин за глибиною проникнення в ґрунт).

Виділяють до п'яти основних надзем­них ярусів рослинного угруповання (верхні яруси зазвичай обирають світлолюбні рослини, а нижні - тіньовитривалі і тіньолюбні).

У мішаному лісі верхній над­земний ярус складають високорослі дерева (сосна, дуб, граб), рослини наступного ярусу - це невисокі дерева (дика груша), третій ярус чагарників (ліщина, ожина), четвертий - трав'янистих рослин (розрив-трава, медунка, барвінок), п'ятий - мохи, гриби. Особливий ярус - лісова підстилка, утворена рештками рослин, опалим листям.

Объяснение: