1)как можно оценить влияние человека на растительный мир? 2)какое пагубное влияние на леса оказывают туристы и отдыхающие и каковы последствия этого

воздействие человека на живую природу складывается из прямого влияния и косвенного изменения природной среды. одна из форм воздействия-рубка леса. на местах вы рубок поменяются светолюбивые растения , устойчивые к повышенной температуре и недостатку влаги. ощутимые воздействия на состояние растительного покрова оказывают массовые посещения лесов отдыхающими   и туристами. в этом случае вредное влияние заключается в вытаптывании , уплотнении почвы и ее загрязнении. древесные растения засыхают. происходит также и истребление животного мира. исчезновение сравнительно небольшого числа видов   растений и животных   может показаться не существенным , однако главная ценность живущих ныне видов , заключается не в их единственном значении. каждый вид занимает определенное место в биоценозе , в цепи питания и заменить его ничто не может. исчезновения того или иного вида   ведет к уменьшению устойчивости биоценозов. 

1. в последнне время человек паразитичесски влияет на растительный мир: вырубает леса, отравляет и загрязняет окружающую среду. 2. туристы часто мусорят, оставляют за собой много ненужного, и за частую не осторожны с огнем. последствием являетсязагрязнение лесов, а иногда и .

 

Яйцо -> личинка -> взрослая комаха сначала  отложения яйца. насекомое развевая в яйце, потом вылупляеца ну или вылазит с него. когда насекомое вылезло с яйца оно похоже  на взрослое насекомое, ну оно меньших розмеров! оно не может размножатца. у них не  недоразвитие крыла. личинка постоянно  ест и ростот, они ещо леняю когда их  розмеры стают больше. когда она уже личинка похожа на взрослою комаху она последний раз леняет и стает взрослой! и теперь она может уже размножать и у нейо  розвынени  крыла!   p: sсори по не пишу сам c україни!

ферменти мають високу специфічність дії. ця властивість суттєво відрізняє їх від небіологічних каталізаторів. фермент може каталізувати одну або декілька близьких за природою хімічних реакцій. така специфічність ґрунтується на суворій відповідності стеричної структури субстрату та активного центру ферменту. структура активного центру ферменту відповідає структурі його субстрату, внаслідок чого даний фермент із багатьох речовин, що знаходяться у клітині, приєднує тільки свій субстрат.

кожний фермент каталізує не будь-яке з усіх можливих хімічних перетворень субстрату, а яке-небудь одне. завдяки специфічності дії ферменти забезпечують протікання з величезною швидкістю лише певних реакцій із усього різноманіття можливих перетворень у мік-ропросторі клітин цілісного організму, тим самим беручи участь у регуляції інтенсивності і спрямованості обміну речовин.

за ознакою специфічності ферменти можна розділити на дві групи: з абсолютною специфічністю і з відносною специфічністю. ферменти, які каталізують перетворення тільки одного субстрату з певною структурою, володіють абсолютною специфічністю. будь-які модифікації (зміни) у структурі субстрату роблять його недоступним для дії ферменту. прикладом може бути уреаза, яка розщеплює лише сечовину, але не діє на модифікаційну форму - тіосечовину. саха-раза гідролізує лише сахарозу, а на інші дисахариди не діє.