опыление важно для растений, так как без опыления оно не дало бы свои плоды ( или же семена). люди же без опыления не могли бы питаться растительной пищей, например если бы не было злаковых культур, не из чего было бы делать хлеб, да и вообще все наши привычные продукты (картошка, соки, каши, овощи) не существовали бы. к тому же, если нет семян, то сеять тоже нечего, растительной пищи не было бы вообще. так как растительная пища находится внизу пищевой цепи, то рогатый скот нечем было бы кормить, и у человека нет уже не только картошки, но и любимой жареной курочки к ней.
нет опыления - нет пищи - нет людей.
після того як з'явилися й оперилися пташенята, птахи починяють готуватися до зимівлі. у деяких птахів ця підготовка починається задовго до приходу холодів - у самому розпалі сонячного спекотного літа. зима страшна для птахів тим, що земля замерзає й покривається снігом, а отже, їжу (особливо комах) у цю пору року буде дуже важко знайти. узимку простіше тим птахам, які можуть живитися не тільки комахами, але й насінням, , а також можуть збирати крихти. чимало з них нікуди не летять узимку, тому їх називають осілими (горобці, сороки). інші птахи в пошуках їжі переміщаються недалеко, у сусідні регіони, - їх називають перелітними. усі інші птахи (приблизно третя частина) перед настанням холодів відлітають на південь - це сезонний переліт, або міграція. із приходом весни перелітні птахи повертаються на батьківщину, щоб розмножуватися й виводити пташенят.
як же дізнаються перелітні птахи, що настав час збиратися в дорогу? зміни температури тут часто не відіграють жлдної ролі, адже деякі птахи починають збиратися в дорогу ще на початку серпня. головним механізмом, що включає підготовку до переліту, є зміна тривалості дня (наприкінці літа й восени дні стають коротшими).
перельоти завжди пов'язані із труднощами, часто - з небезпеками, адже у важких перельотах гине чимало птахів.
різні види птахів під час міграції долають різну відстань: від 40 до 1000 км на добу.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос: