Три общих призана для ночных и дневных бабочек

Дневные бабочки красивее, нежели ночные бабочки.  ночные бабочки менее яркие, чем дневные бабочки.  ночные бабочки отличаются от дневных особенностями строения. тело у них более толстое. антенны (усики) чаще всего перистые, гребенчатые или нитевидные.  тогда как у дневных бабочек их концы булавовидно расширены (с утолщением на конце), в связи с чем чешуекрылые этой группы называются также булавоусыми, а ночные бабочки – разноусыми. понятия "дневные" и "ночные" относительно бабочек весьма условны. во-первых, многие "ночные" насекомые ведут днем активный образ жизни, а во-вторых, непосредственно "ночных" бабочек уместнее было бы называть "сумеречными".

Ассимиляция процесс проходящий с затратой энергии при котором  сложные вещества синтезируются из простых и  все органические вещества в клетке. в ходе диссимиляции  сложные органические вещества до более простых веществ. при этом выделяется энергия, которая расходуется процессы, обеспечивающие жизнедеятельность организма и ассимиляция и диссимиляция являются двумя сторонами одного процесса-метаболизма(обмена веществ ) и обеспечивают основные процессы жизнедеятельности организма,связанные с потреблением, превращением, накоплением и выделением веществ и энергии

В однорічних видів усі бруньки розвиваються впродовж теплої пори року, у багаторічних рослин холодного чи помірного клімату з пазушних бруньок, що перезимували, навесні виростають нові бічні пагони. Сплячі бруньки - пазушні і додаткові бруньки, що після зимівлі не розвиваються, вони можуть перебувати у стані спокою декілька років і відновлюють ріст у разі ушкодження верхівкової бруньки.

Галуження - утворення на головному стеблі з веге­тативних бруньок бічних пагонів, формується крона (сукупність усіх надземних паго­нів дерева, що відходять від стовбура). У чагарників стебло починає галузитися біля самої поверхні ґрунту, утворюючи кілька бічних паго­нів (у шипшини, смородини, аґрусу); у жита, пшениці бічні пагони виростають з найнижчих бруньок стебла чи навіть з підзем­ної частини пагона (кущіння, чим краще кущаться злакові, тим більше утворюється бічних пагонів з колосками, а отже, ліпшим буде врожай).

Галуження визначає зовнішній вигляд рослини, воно дає змогу збільшує листкову поверхню для фотосинтезу, навіть в залежності від кліматичних умов це може відбуватися по-різному.

Знаючи закони галуження, людина штучно формує крони плодових та декоративних деревних рослин для досягнення найвищих урожаїв пло­дів чи задоволення своїх естетичних потреб (створюється завдяки зрізанню верхівкових бруньок, припиняючи ріст паго­на у висоту і стимулюючи ріст бічних пагонів, таким чином можна вирос­тити невисоке плодове дерево із щільною кроною, що полегшує збирання плодів).