Использование ккм "экр2102ф", "орион100к", "меркурий" в кассовом режиме: отработка скорости регистрации товара и оформление чекамдк​

          «чтобы обучить другого, требуется больше ума, чем чтобы научиться самому», - эти слова м.монтеня точно специфику работы преподавателя.

        повышение качества подготовки специалистов требует оптимизации педагогического труда, вооружения преподавателей знанием «технологии» их работы. вузовский преподаватель не столько ведёт студентов за собой, сколько указывает им путь к знаниям, которые они должны добыть самостоятельно. в процессе обучения важно, есть ли у преподавателя собственная точка зрения, и насколько активно он старается приобщить к ней студентов.  

процесс обучения, его организация зависит от решения, прежде всего, трёх проблем: кого учить, чему учить, как учить.

        кого учить? студента с индивидуальными потенциальными способностями. а это требует начальной «диагностики», так как достижение определенной цели связано с корректировкой курса, с учётом реальных возможностей данного контингента. без начальной диагностики трудно определить уровень знаний студентов и способствовать развитию их способностей. можно ли читать   лекцию и ставить перед собой достижение конкретной цели, не имея представления об уровне подготовки аудитории?

        чему учить? знаниям, наколенным человечеством, и умению думать. но учить не тому, что думать, а тому, как думать. нестандартность мышления проявляться только через раскрытие индивидуальных способностей, что требует непременной индивидуализации и дифференциации в обучении. индивидуализация возможна только при полной компьютеризации, когда у каждого студента своя программа обучения, основанная на методе модулей и учитывающая личностные и психологические возможности.

        как учить? наукой установлено, что человек усваивает не готовые сведения, сообщаемые ему в готовом виде, а свои собственные «ответы» на вопросы, которые у него возникают в ситуации потребности в новом знании и всегда являются продуктом собственного действия обучающегося. а значит, единственный путь рационального процессом усвоения знаний – обучение через выявление противоречий в составе наличного знания с целью последующего их разрешения. однозначно трактуя слова ушинского «знай, свой предмет и излагай его ясно», можно сделать вывод: «если я знаю свой предмет, зачем мне методика, если я не знаю предмета, никакая методика мне не ! » верно второе, а первое? студенты после лекции говорят о преподавателе: «этот преподаватель так много знает, что когда рассказывает ничего не понятно! ». преподаватель же говорит с горечью о студентах: «я так много им дал, но они так мало взяли». что же в действительности? он хотел много дать, а дал им ровно столько, сколько они взяли. хотите, чтобы они взяли больше, сделайте так, чтобы это было им необходимо.

Таксономічна належність: Родина Жовтецеві — Ranunculaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Понтичний вид на зх. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Сх. європейсько-зх. казахстанський ареал: спорадично у Пн. Приазов’ї, на Донецькому кряжі, Нижньому Дону та Нижній Волзі, у Передкавказзі та в Зх. Казахстані. В Україні — центральна частина Донецького кряжу, басейн р. Кальміус та Грузький Єланчик. Адм. регіони: Дц, Лг.

Чисельність та структура популяцій: Популяції представлені невеликими групами. Біля Старобешево локальна популяція займає площу 10 м2 і налічує близько 50 особин, її віковий спектр нормального типу завдяки регулярному насіннєвому відновленню. У відділенні «Хомутовський степ» Українського степового ПЗ виявлено дві куртини, площа яких близько 100 м2, чисельність не більше 2–3 сотень особин.

Причини зміни чисельності: Природно-історична рідкісність, порушення природних екотопів внаслідок господарського освоєння територій, надмірне випасання худоби.

Умови місцезростання: Чагарникові степи, степові кам’янисті схили та зарості степових чагарників. Сухуваті збагачені солями та поживними речовинами чорноземи. У складі угруповань кл. FestucoBrometea та Rhamno-Prunetea. Мезоксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Криптофіт. Багаторічна трав’яна рослина 30–100 см заввишки з прямостоячими густо короткоопушеними стеблами. Листки великі, на довгих черешках, пальчасторозсічені. Квітки темно-пурпурові, широко відкриті, утворюють на верхівці стебла одну (рідше кілька) густу китицю. Цвіте у червні– липні, плодоносить у липні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють у відділеннях «Хомутовський степ» (Український степовий ПЗ) та «Провальський степ» (Луганський ПЗ). Необхідно створити заказник біля смт. Старобешево. Рекомендується виявити всі місцезнаходження та взяти їх під охорону, контролювати стан популяцій та вирощувати у ботанічних садах. Заборонено збирання та заготівлю рослин, порушення умов місцезростань, зокрема, терасування схилів, лісорозведення та випасання худоби.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у Донецькому ботанічному саду НАН України.

Господарське та комерційне значення: Декоративне; отруйний.