тема любові, звичайно основна. причому зачіпається вона не тільки в контексті відносин ромео і джульєтти, але і виступаючи в якості важливої сфери людського життя. про неї говорять багато персонажів, кожен бачить в ній свое.
крім любові між чоловіком і жінкою, в трагедії велике місце відводиться межі між любов’ю і закоханістю, юнацькою пристрастю. виділяється і тема материнської, батьківської, одним словом родинної любові, а також любові годувальниці до джульєтти.трагедія «ромео і джульєтта» як саме життя сповнена тем, проблем і їх рішень. але якщо проблему автор ставить ясно, чітко – вона виходить від самих персонажів, то шляхів її вирішення завжди кілька. герої проходять лише один з них. саме ця цінність п’єси як досвіду поколінь, як ілюстрації загальнолюдських вічних проблем, з якимистикаються все нові і нові епохи, і є причиною її живучості.
Александра-Андрей909
08.11.2022
Неплохая сказка, как и все сказки пушкина. извечная тема борьбы добра со злом . добро олицетворяет царевна, зло - злая мачеха ( королева) . помню, читая сказку в детстве, испытала злость к короле. сейчас , читая, сие творение пушкина, понимаешь , что из сказки можно вынести важные уроки. корень всех бед - обычная зависть , в этом случае, зависть к красоте, молодости. кто не знаком с творчеством пушкина можно начать знакомство с этой сказки, думаю, что разочарования не будет.
ответ:
тема любові, звичайно основна. причому зачіпається вона не тільки в контексті відносин ромео і джульєтти, але і виступаючи в якості важливої сфери людського життя. про неї говорять багато персонажів, кожен бачить в ній свое.
крім любові між чоловіком і жінкою, в трагедії велике місце відводиться межі між любов’ю і закоханістю, юнацькою пристрастю. виділяється і тема материнської, батьківської, одним словом родинної любові, а також любові годувальниці до джульєтти.трагедія «ромео і джульєтта» як саме життя сповнена тем, проблем і їх рішень. але якщо проблему автор ставить ясно, чітко – вона виходить від самих персонажів, то шляхів її вирішення завжди кілька. герої проходять лише один з них. саме ця цінність п’єси як досвіду поколінь, як ілюстрації загальнолюдських вічних проблем, з якимистикаються все нові і нові епохи, і є причиною її живучості.