Набор тестовых, звуковых и видеодокументов, материалов, связанных взаимными ссылками-переходами, в т.ч. и на удаленных компьютерах

Еврісфей знав, що в Аркадії живе чудесна керинейська лань, послана богинею Артемідою на кару людям. Лань ця спустошувала поля. Саме її піймати і послав Еврісфей Геракла і звелів йому живою приставити її в Мікени. Ця лань була надзвичайно гарна, роги в неї були золоті, а ноги мідні. Наче вітер, носилася вона по горах і долинах Аркадії, не знаючи ніколи втоми.

Нарешті, Геракл досяг у погоні за ланню крайньої півночі — країни гіпербореїв і джерел Істру (Сучасний Дунай. Греки, погано знаючи північ Європи, думали, що Дунай бере свій початок на крайній півночі землі). Тут лань зупинилася.Знов почалась погоня. Гераклові вдалося тільки в Аркадії наздогнати лань. Навіть після такої довгої погоні не втратила вона. Геракл звалив чудесну лань на плечі і хотів уже нести її в Мікени, як стала перед ним розгнівана Артеміда і сказала:

— Хіба не знав ти, Геракле, що лань ця моя? Навіщо образив ти мене, поранивши мою улюблену лань? Хіба не знаєш, що не прощаю я образ? Чи ти гадаєш, що ти могутніший від богів-олімпійців?

З побожністю схилився Геракл перед прекрасною богинею і відповів:

— О, велика дочко Латони, не винуй ти мене. Ніколи не ображав я безсмертних богів, що живуть на світлому Олімпі; завжди шанував я небожителів багатими жертвами і ніколи не вважав себе за рівного їм, хоч і сам я — син громовержця Зевса. Не зі своєї волі переслідував я твою лань, а з наказу Еврісфея. Боги самі звеліли мені служити йому, і не смію я не послухатись Еврісфея!

Артеміда простила Гераклові його провину. Великий син громовержця Зевса приніс живою в Мікени керинейську лань і віддав її Еврісфею.

Я ЗНАЮ ЭТО МНОГО НО ЭТО ВСЯ ПОВЕСТЬ

лесарный верстак представляет собой специальный стол, на котором выполняются слесарные работы. Он должен быть очень прочным, устойчивым и достаточно тяжелым, чтобы во время выполнения тяжелых слесарных работ (рубка, резка, опиливание и т. п.) не мог сдвинуться с места, а также шататься или прогибаться. Верстаки обычно делают на чугунных, стальных, трубчатых или сварных ножках. Крышки для верстаков изготовляют из досок толщиной не более 40-50 мм (берется твердая порода дерева).

Чтобы мелкие детали или инструменты не проваливались в щели, а также чтобы предохранить верстак от повреждений и износа, крышку в зависимости от характера выполняемых на ней работ покрывают листовым железом, линолеумом, алюминием или фанерой. Спереди и с боков крышки устанавливают бортики, чтобы с нее не скатывались детали.

Объяснение:

ыс