Чем платили налоги покоренные народы Дарию I? Для чего Дарий начал чеканить золотые монеты?

Он заставил покоренные народы платить налоги золотом и серебром. Их не платили только персы. Для того чтобы облегчить торговлю на своей территории, он начал чеканить золотые монеты.

Коли я прокинувся, то побачив, що перетворився на собаку. Першою думкою було, те що я ще сплю і нічього такого не сталося, бо ві сні можна перетворитись на будь кого і дивуватись немає причин. Але…було таке відчуття, відчуття бадьорості від довгого сну і ще я пам*ятав сни які мені цієї ночі приснились. Тоді я засумнівався, що це сон, бо у сні пам*ятати, що ти спав і ще пам*ятати які сновидіння тобі приснились було просто нереальним . Я підвівся. Проблеми в цьому не було, бо рухливе і на відмінну менше тіло за людське, було спритним . Я навіть не помітив, що стою на чотирьох лапах, на теплому від мого тіла ліжку, можливо, мій мозок теж якось перевтілився в більш собачий і інстинки, і рухи стали собачими, але людські почуття були на місці. І мислення. Я обережно зліз з ліжка і ступив на відчув холод в «моїх» подушечках, бо це було єдине місце де не було шерсті. Я озирнувся на вікно, своїми чорними очима, але нічього побачити не зміг, воно було прикрите тюлю, випригнувши на стілець біля вікна, я заліз на підвіконня, відгорнув тюль своїм носом і вгледів хмарне небо, потім глянув на дорогу, що проходила біля мого вікна і побачив що людибули повністю вдягненні в сіре, чорне та біле. Тоді тількі через своє людське мислення я зрозумів, що собаче око не може бачити кольори. Так і сидівші на підвіконні, почув що хтось наближається до моєї кімнати, я швидко зіскочив з підвіконня на пол і через те, що я тількі щойно став собакою, впав і підвернув лапу, біль був нестерпний. І тоді тількі через біль я зрозумів, що це все реальне, і я в подобі собачого тіла.Потім стукіт перетворився на більш гучний, ставав гучнішим із кожним ударом, коли все припинилося я побачив своїми очима, що біла дверна ручка почала повертатися, і хтось заходить в кімнату. Як тількі двері розчахнулися повністю, то побачив сліпучо-біле світло, а за мить все поглинула темрява…

Я прокинувся від сну.

Без сумніву, образ Госека має гротескний характер, його риси – скнарість, відсутність почуттів, пристрасть до накописування – доведено до абсурду. Але вони не померли з Гобсеком, його ім’я стало загальною назвою. Його філософію поділяє багато людей, інші ж без усілякої „філософії” повторюють його шлях, присвятивши своє життя накопичуванню та забувши про близьких людей і весь навколишній світ. Наші сучасники й далі грають нові драматичні ролі в „Людській комедії” Бальзака й роблять вони це, як і сам Гобсек, із великим артистизмом. Нинішнього Гобсека можна зустріти і в масці обивателя, і в масці політика й ділка, і в масці жебрака в переході метро. Та й у світі нашому, як у часи Гобсека, уживаються і величезна енергія, могутній розум, смак до життя, і мертвена холодність, відсутність почуттів, жорстокість і дріб’язковість. І він дедалі більше стає схожий на світ Гобсека в старості.