Сравнительная таблица: Классическая традиция и Модернизм

Наприкінці квітня 1926 року в Україну повернувся вже не молодий (йому було 55 років) поет, перекладач, театральний критик, драматург, публіцист, літературознавець і громадський діяч. Його ім’я — Микола Кіндратович Вороний — не було тоді, мабуть, відоме отим «широким пролетарським масам», чиїм ім’ям щомиті клялася «робітничо-селянська» влада. Проте вагу творчості цієї людини для української національної культури пречудово усвідомлювали такі авторитетні митці, як Максим Рильський, Павло Тичина, Олександр Білецький, Микола Зеров...

Вони чудово знали, що йдеться про близького друга й молодшого соратника Івана Франка («ідеалістом непоправним» назвав Іван Якович 30-річного Миколу у відомому вступі до поеми «Лісова ідилія»); про видатного поета, який усе своє творче життя прагнув долучити українську літературу до вершинних досягнень літератури європейської та світової, до сучасних набутків закордонної естетичної думки, — йому близький був духовний світ Шеллінга та Бодлера, Шопенгауера та Верлена, Спінози й Ніцше, а українські велетні Тарас Шевченко й Михайло Драгоманов назавжди, ще з юнацьких років, надихали Вороного на служіння рідному народові. Величезний вплив на формування світогляду нашого героя справило становлення молодого українського театру й такі корифеї, як Марко Кропивницький, Михайло Старицький, Панас Саксаганський, Микола Садовський. Вороний, який в молодості певний час сам перебував у складі мандрівних театральних груп, у перші два десятиліття ХХ сторіччя був загальновизнаним найкращим в Україні театрознавцем, започаткувавши в нас фахове вивчення цього виду мистецтва.

Поллианне захотелось иметь друзей её возраста и она поехала в столицу.

В столице Поллианна встретила много людей, но ей больше всех понравились Бекки и Том у которого фамилия Сойер. Том понял что влюбился в Поллианну. Он начал знакомиться с Поллианной и в это же время к ней чуть чуть заигрывать.

Поллианна поняла что ей тоже нравиться Том, но одновременно думала.

- А как же Бекки? Я не могу просто так Тома забрать у неё. - Поллианна ели ели сдержала свои слёзы и убежала.

Бекки отвечает: Том, она умелая, смелая и хорошая девочка, чего ты к ней прицепился?

Том проигнорировал последние слова Бекки и побежал за Поллианной.

- Поллианна, постой. -сказал Том:

- Я хочу сказать что ты мне нравишься.

-Я тоже должна тебе сказать что ты мне нравишься и я кажеться влюбилась в тебя, но я не могу тебя любить потому что у тебя есть Бекки которой ты тоже нравишься. - сказала Поллианна.

- Давай завтра прийдем к парку который возле футбольного стадиона и поговорим без Бекки? - спросил Том.

- Хорошо. - ответила Поллианна.

- Во сколько? - спросила Поллианна.

- Давай где-то после завтрака?

- Давай, - согласилась Поллианна.