Как вы думаете, почему в условиях жаркого сухого климата встречается много луковичных растений, а корневищных — мало?

В условиях жаркого сухого климата встречается много луковичных растений потому, что влага запасается в подземных побегах. Луковица помогает растению пережить неблагоприятный период в жизни — засуху

ответ:

тема любові, звичайно основна. причому зачіпається вона не тільки в контексті відносин ромео і джульєтти, але і виступаючи в якості важливої сфери людського життя. про неї говорять багато персонажів, кожен бачить в ній свое.

крім любові між чоловіком і жінкою, в трагедії велике місце відводиться межі між любов’ю і закоханістю, юнацькою пристрастю. виділяється і тема материнської, батьківської, одним словом родинної любові, а також любові годувальниці до джульєтти.трагедія «ромео і джульєтта» як саме життя сповнена тем, проблем і їх рішень. але якщо проблему автор ставить ясно, чітко – вона виходить від самих персонажів, то шляхів її вирішення завжди кілька. герої проходять лише один з них. саме ця цінність п’єси як досвіду поколінь, як ілюстрації загальнолюдських вічних проблем, з якимистикаються все нові і нові епохи, і є причиною її живучості.

На картине "Осенние дожди", художник изобразил человека в черном фраке. Художник не просто изобразил поэта Пушкина, ведь Пушкин очень любил осень, и много его произведений посвящены осени.
На картине изображена осень, желтые, еще не облетевшие листья, мокрые колонны, к одной из которых прислонился А. С. Пушкин. Холодно, неуютно но даль так красива, река, отдоленные холмы.
Но не смотря ни на что, Пушкин задумчиво смотрит в даль, кто знает, что у него в мыслях, может он придумывает новый стих.
Скорее всего, именно в такую погоду писателя посещало вдохновение, и он писал свои великие произведения. Осень конечно самое мрачное время года, но не для Пушкина.
Я думаю, Художник показал взаимосвязь осеней поры и вдохновения творческого человека, то есть Александра Сергеевича Пушкина!
Однако на второй картине мы видим совсем другой пейзаж. Волны, море и писатель Пушкин. Он смотрит в даль, стоит на сером, огромном камне, задумчиво глядит в далекое пространство.
Это все что я смогла придумать, о первой картине я мало что знаю.