Какого политического режима не существует: А) Тоталитарного. Б) Демократического.

В) Охлократического.

Особенно это заметно в Китае, где сейчас свирепствует новый коронавирус. В некоторых китайских городах, в том числе в Шанхае, маски стали пользоваться настолько высоким с что их стало не хватать.

К тому же китайцы носят маски еще и в качестве защиты от загрязнения воздуха.

Video captionКарантин в городе-призраке

Хотя имеются свидетельства, что маски могут от вирусов, передающихся при непосредственном контакте, медики весьма скептически оценивают их защитить от вирусов, рас воздушно-капельным путем.

Хирургические маски впервые стали применяться в больницах в конце XVIII века, однако население стало носить их лишь после вспышки испанки в 1919 году, которая унесла более 50 млн жизней.

Відповідь:

Мої враження від поезій Р. Бернса та П. Шеллі

Нещодавно на уроках зарубіжної літератури ми познайомилися з віршами Р. Бернса та П. Шеллі. Я хочу поділитися враженнями від цих поезій.

Вірші шотландського поета Р. Бернса схожі на народні пісні. У них зображуються люди. Вони кохають і страждають, радіють і тужать мовою розповідають про своє життя.

У вірші "Моє серце в верховині" поет зображує любов до рідного краю:

Будь здорова, верховина, любий рідний край.

Честі й слави Батьківщино, вольності розмай!

Сила його почуття така, що де б не був поет, думкою він завжди лине на батьківщину. Всі його мрії про рідні гори. Любій верховині належать його серце і душа.

Хоч іду я на чужину, повернуся знов,

Моє серце в верховині і моя любов.

Р. Бернс любить не тільки чудові краєвиди своєї вітчизни, а й своїх співвітчизників. Вірш "Плач удови-верховинки" зворушливо розповідає про долю селянки. Вона була щаслива в рідній верховині з любим чоловіком.

На верховині я жила.

Гай-гай, зелений гай!

Яка щаслива я була,

Там був для мене рай.

Та щастя селянки скінчилося, коли її Дональд поліг у бою "проти ворожих зграй". І ось тепер вдова-верховинка ледве животіє.

Немає грошей і на хліб,

Хоч у труну лягай.

Р. Бернс усе своє життя сам змушений був тяжко працювати. Тому він щиро співчував усім знедоленим.

Прочитавши вірші англійського поета П. Шеллі "Я брат ваш — земле, океане, вітре!..", "Глянь! За містом сонце встало", "Я взяв його, до себе в дім приніс...", я зрозуміла, що цей поет любить природу, відчуває себе її часткою.

У вірші "Глянь! За містом сонце встало..." Шеллі подає чудову картину світанку. Зійшло сонце, і все навкруги "заясніло, засіяло". Враз змінилося місто:

Заблищали,

Мовби із вогню повстали,

Вежі, і шпилі, й собори.

Так може написати лише людина, яка не один раз із любов'ю гала за пробудженням нового дня.

У вірші "Я брат ваш — земле, океане, вітре!.." автор називає милими сестрами, дорогими братами жваву пташину, комашку, мирне звірятко. Поет закликає не кривдити їх. Шеллі вміє бачити красу росистого ранку, духмяного полудня. Він чує дзвінку урочисту тишу ночі, зітхання осені в пожовклім лісі. Поет вважає, що природа й людина єдині, і тому говорить про себе:

Я брат ваш — земле, океане, вітре!

Мені дуже сподобалися вірші Р. Бернса та П. Шеллі.

Пояснення: