Сколько граммов оксида меди(2) можно восстановить водородом, объем которого равен 4, 48 л (н.у)?

Дано:
n(H2) = 4,48 л
 
Найти:
m(CuO)-?
СuO+H2=Cu+H2O
n(H2) = 4,48/22,4 = 0,2 (моль)
Исходя из уравнения, на 1 моль оксида меди приходится 1 моль водорода, значит:
n(CuO) = 0,2 (моль)
m(CuO) = 80*0,2 = 16 (г)
 
Ответ: 16г.

ответ:На любов Олеся до природи, коли описується його дорога до школи, вказує бажання до старій сосні, хлопець «нагріб чобітками снігу під окоренок, утрамбував його гарненько»; він навшпиньки крадькома підходить подивитися на дятла, щоб не сполохати птаха; «ляснув долонею по льоду» і врятував пліточку.Повертаючись додому з дідом Прокопом, Олесь дбає про коня, чи не заважку ношу вони з дідом готують для нього. Така поведінка хлопчика свідчить про співчуття, піклування, любов до тварин.

Объяснение:

На мій погляд, навіть побіжний огляд адміністративної практики щодо Інтернету в нашій країні свідчить, що втручання української держави, як правило, не ґрунтується на законі й аж ніяк не є необхідним. На жаль, ця практика дедалі більше прагне походити на російську, білоруську, узбецьку та інші пострадянські моделі. Держава вперто хоче взяти під свій контроль реєстрацію імен у доменній зоні .ua. Вона прагне монополізувати інформаційний ринок, впровадивши ліцензування всіх телекомунікаційних послуг, і перетворити «Укртелеком» у «провайдера провайдерів». Держава хоче контролювати інформаційний обмін, вимагаючи від операторів встановлення обладнання для моніторингу телекомунікацій, та ще й за їхній рахунок. Держава поділяє провайдерів на «правильних» і «неправильних», вимагаючи від державних органів підключатися до Мережі тільки через «правильних» провайдерів. Держава хоче реєструвати електронні адреси, усі сайти, додавши їм статусу засобів масової інформації, і Бог знає що ще у своєму невгамовному бажанні захистити інформаційну безпеку і контролювати геть усе. Кожне твердження цього абзацу можна було б детально розібрати і показати, як саме держава порушує фундаментальні права і свободи[1] .

Тому першочерговим напрямком правового регулювання Інтернету я б назвав розробку законів, що захищали би права людини від необґрунтованого і непропорційного втручання держави в інформаційну сферу. Потрібна повна переробка базового закону «Про інформацію», що був прийнятий ще в доінтернетівську еру. Гостро необхідний закон про захист персональних даних, що забезпечив би можливість приєднання України до Конвенції №108 Ради Європи «Про захист прав особи у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних», відповідав би вимогам Директив ЄС №№95/46, 97/66 і інших європейських документів про захист персональних даних і став би базою для гарантій інформаційної приватності у всіх галузевих законах, що не менш гостро мають потребу у відповідних змінах – «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про єдиний реєстр фізичних осіб – платників податків», «Про