Роль процентных ставок в экономике заключается в реализации следующих функций оба информационных ответы верны

Правильные ответы к тесту выделены
Тест  прошел проверку
ставим +1 к ответу)

чи не щодня ми на власні очі бачимо, як люди чинять зло, або  ж дізнаємося про це із засобів масової інформації. звичайно, мало хто заперечить, що усі ми грішні і  тому робимо прикрі помилки. але чи  це дає нам вичерпну відповідь на  запитання, чому люди чинять зло?

ми, хоча й недосконалі, визнаємо, що існують моральні межі, яких не слід переступати. людині під силу стримуватись від злих вчинків. більшість з  нас також погодиться, що  є різниця між тим, хто обманює ненавмисно, і  тим, хто безсоромно бреше; між тим, хто завдає комусь шкоди випадково, і  тим, хто коїть сплановане вбивство. як не дивно, більшість жахливих злочинів  — діло рук звичайних людей, котрі живуть серед нас. чому  ж люди чинять зло?

біблія проливає світло на це питання. вона чітко пояснює основні причини, через які люди роблять лихі вчинки, хоча й розуміють, що це неправильно. розгляньмо ці причини.

▪ «через пригноблення мудрий може поводитись безумно» (

інколи люди під тиском гнітючих обставин поводяться так, як ніколи не повелися  б за інших умов. дехто навіть вчиняє злочини, думаючи, що так вирішить проблему або встановить справедливість. у  книжці «тероризм у  містах» сказано: «в багатьох випадках люди до тероризму, бо глибоко розчаровані політичними, соціальними та економічними умовами, які, здається, неможливо змінити».

▪ «корінь усього лихого  — то грошолюбство»

нерідко можна почути таке: «якщо людину не купити за гроші, то її можна купити за великі гроші». це показує, що ради грошей навіть добрі люди готові поступитися своїми принципами і  порушити моральні норми. коли на кону стоять гроші, особа, котра зазвичай приємна і  добра, стає неприязною та підлою. лише подумайте, які злочини люди чинять через любов до грошей: шантаж, здирство, шахрайство, викрадення людей і  вбивство.

▪ «що скоро не чиниться присуд за вчинок лихий, тому серце людських синів повне ними, щоб чинити лихе» люди схильні думати, що, коли їх ніхто не бачить, їм усе зійде з  рук. ось чому багато хто перевищує швидкість, списує на екзаменах, краде державні кошти тощо. коли система покарання діє погано і  зникає страх бути спійманим на гарячому, навіть законослухняні люди насмілюються зробити те, чого зазвичай не робили  б. у  газеті «аргументи і  факти» говорилося: «легкість, з  якою злочинці уникають покарання, здається, заохочує звичайних громадян до найбрутальніших злочинів».

▪ «кожен випробовується, коли його захоплює та зваблює власне прагнення. відтак прагнення, ставши здатним родити, породжує гріх»

у всіх нас час від часу з’являються неправильні думки. крім того, щодня нам доводиться протистояти тиску вчинити щось погане. ще в  біблійні часи до християн були звернені такі слова: «вас спіткали ті  ж спокуси, з  якими стикаються й інші люди» . проте кожен у  змозі вирішити: відкинути погану думку чи розвивати її далі. якщо зосередитись на неправильному бажанні, то воно, як написав під божим натхненням яків, «ставши здатним родити», призведе до лихих учинків.

▪ «хто з  мудрими ходить, той мудрим стає, а  хто товаришує з  безумним, той лиха набуде»

ніколи не варто забувати, що люди, з  якими ми спілкуємося, справляють на нас добрий або поганий вплив. багато хто пожинає гіркі плоди, бо піддався тиску або потрапив у  погану компанію. тоді людина може зробити те, чого не збиралася робити. у  біблії слово «безумний» стосується не тих, кому бракує розуму, а  тих, хто нехтує мудрими з  божого слова. тож, коли вибираємо друзів, усім нам, як молодим, так і  старшим, треба керуватися біблійними принципами. хто не робить цього, «той лиха набуде».

ці та інші біблійні вірші коротко пояснюють, чому навіть нормальні люди чинять погані, а  то й моторошні вчинки. звичайно, корисно знати причини лихої поведінки. та чи прийде колись кінець злу? авжеж. боже слово містить обіцянку, що все лихе минеться, і  дає підстави довіряти їй. читайте про це у  наступній статті.

ответ: 1.президе́нт — выборный глава государства в странах с республиканской или смешанной формой правления; избирается на установленный (например, конституцией) срок.

2.респу́блика (лат. res publica — «общественное дело») — форма государственного правления, при которой все органы государственной власти либо избираются на определённый

3.форма государственного устройства, при которой части государства являются государственными образованиями, юридически определённой политической самостоятельностью в рамках федерации.

4.к характерным чертам авторитарного режима относятся :

1) автократизм (единовластие или небольшое число носителей власти). ими могут быть один человек (монарх, президент, военный диктатор) или группа лиц (военная хунта, олигархическая группа);

2) неограниченность власти, ее неподконтрольность гражданам. при этом власть может править с законов, но она принимает их единолично по своему усмотрению;

3) опора на силу. власть имеет достаточные силовые ресурсы, чтобы в случае необходимости подавить оппозицию;

4) монополизация власти и политики, недопущение реальной политической оппозиции и конкуренции. однако авторитаризм, в отличие от тоталитаризма, допускает существование ограниченного числа партий, профсоюзов и других организаций, но лишь при условии их подконтрольности властям. часто отсутствие оппозиции при авторитаризме вызвано не противодействием властей, а неготовностью общества к созданию политических организаций, отсутствием у населения потребности к политической самоорганизации;

5) отказ от тотального контроля над обществом, невмешательство или ограниченное вмешательство во внеполитические сферы, прежде всего в . в круг внимания государства входят вопросы обеспечения государственной безопасности, общественного порядка, обороны, внешней политики, хотя оно может влиять и на стратегию развития, проводить активную социальную политику, не разрушая при этом механизмы рыночного саморегулирования;

6) рекрутирование политической элиты путем кооптации, назначения сверху, а не конкурентной борьбы на выборах.

5.наличие одной всеобъемлющей идеологии

наличие единственной партии, руководимой диктатором.

проникновение государства практически во все сферы жизни общества.

большая роль государственной пропаганды

отрицание традиций

массовые репрессии и террор со стороны силовых структур.

уничтожение индивидуальных гражданских прав и свобод.

почти всеобъемлющий контроль правящей партии над вооружёнными силами и распространением оружия среди населения.

6.правитель, неограниченной властью

7.итальянский политический и государственный деятель, публицист, лидер национальной фашистской партии (нфп), диктатор, вождь, возглавлявший италию как премьер-министр в 1922-1943 годах.

8. политик и оратор, основоположник и центральная фигура национал-социализма, основатель тоталитарной диктатуры третьего рейха, глава национал-социалистической рабочей партии, рейхсканцлер и фюрер германии, верховный главнокомандующий вооружёнными силами германии во второй мировой войне.

10.российский революционер, крупный теоретик марксизма, советский политический и государственный деятель, создатель российской социал-демократической рабочей партии (большевиков), главный организатор и руководитель октябрьской социалистической революции 1917 года в россии, первый председатель совета народных комиссаров (правительства) рсфср, создатель первого в мировой социалистического государства.

11.коммуни́зм (от лат. commūnis «общий») — теоретический общественный и строй, основанный на социальном равенстве, общественной собственности на средства производства.

12.поли́тика (др.-греч. πολιτική «государственная деятельность») — понятие, включающее в себя деятельность органов государственной власти и государственного , а также вопросы и события общественной

13.фаши́зм — обобщённое название крайне правых политических движений и идеологий, проповедующих форму правления диктаторского типа, характерными признаками которых называют милитаристский

нацизм — официальная политическая идеология в нацистской германии, являющаяся формой фашизма с элементами расизма и антисемитизма.

фашизм ставит во главу угла государство, национализм – нацию

14.демокра́тия — политический режим, в основе которого лежит метод коллективного принятия решений с равным воздействием участников на исход процесса или на его существенные стадии.

объяснение: