Скласти таблицю Основні образи комедії ''Міщанин-шляхтич''

Основні образи комедії Мольєра «Міщанин – шляхтич» (пан Журден, пані Журден, граф Дорант, графиня Дорімена, Клеонт)

Мета: продовжити знайомити учнів із сюжетом комедії Мольєра; до глибше зрозуміти зміст твору та його художні особливості; характеризувати та порівнювати героїв, розвивати образне мислення, уміння читати за ролями, коментувати художній текст; прищеплювати учням кращі людські якості, почуття гумору.

Обладнання: текст комедії Мольєра «Міщанин – шляхтич», тлумачний словник, картина Едмонда Джеффроя «Герої комедії Мольєра», ілюстрації, роздатковий матеріал «Пазли», кросворд, ескізи костюмів.

Тип уроку: урок поглибленої роботи над текстом.

Найкраще, що я можу зробити – це викривати у смішних зображеннях пороки мого часу.

Мольєр

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

1. Бесіда за запитаннями вчителя. Технологія «Вільний мікрофон»

- Які риси має комедія Мольєра?

- Які суспільні явища штовхнули Мольєра на створення цього твору?

- Назвіть відомих попередників Мольєра в галузі драматургії у Франції?

- Що вони стверджували?

- В чому полягає новаторство Мольєра?

- Що висміяв Мольєр у комедії?

2. Робота з епіграфом. Яке значення він має для розуміння комедії?

III. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя.

На відміну від трагедії, де зображувались королі, герої, полководці комедія змальовувала звичайне повсякденне життя. Вона показувала дрібних дворян, прислугу. Завдяки

Правлінню Людовіка IV престиж дворянства піднявся дуже високо. Нерідко заможні купці купували собі дворянські титули. А Мольєр показував, що нічого високого у дворянстві немає. Він висміяв жадобу до наживи, будь-що потрапити у вищий світ.

3. «Перевтілення». Розповідь про задум Мольєра від першої особи. (виступ учня за випереджувальним завданням)

IV. Робота над темою уроку

1. Робота з текстом. Читання в особах («Уроки пана Журдена» Дія 1, ява 2

2. Бесіда з учнями

- Який рівень тогочасної освіти представляють учителі? (вони говорять усяку нісенітницю, яка немає нічого спільного зі справжньою наукою)

- Яким постає Журден у сценах навчання? (звичайним невігласом, не визнає науки, вибирає, що йому подобається)

- Що думають про свого учня самі вчителі? (вони зневажають його, але використовують пана Журдена для власного збагачення)

3. Колективне заповнення діаграми Вена. Спільне та відмінне вчителя танців і музики

4. Порівняти образи вчителя танців і вчителя музики. Зробити висновки про їхні характери, моральні якості.

5. Словникова робота (фехтування, бутафорія, граф, маркіз, міщанин)

6. Інсценізація «Журден і кравець» Дія 2, ява 8

7. Запитання для бесіди:

- який вигляд мав пан Журден у новому вбранні? (досить кумедний)

- що можна сказати про його смак? (одяг Журдена вказує на повну відсутність смаку як у нього самого так і в кравця)

- які риси вдачі Журдена виявилися у цій сцені?

( Прагнення будь-що стати схожим на аристократа сть- він помітив, що кравець відрізав у нього шматок тканини на власний костюм)

8. Творчий переказ. Розповісти, що відбувається в домі пана Журдена від імені:

- самого Журдена;

- пані Журден;

- покоївки Ніколь.

9. Прийом «Пазли». З'єднати героя з його характеристикою.

Журден Лицемірний і цинічний дворянин

Дорант Розумний і кмітливий слуга

Пані Журден Тип благородної людини, яка понад усе ставить честь і кохання

Ков'ель Тип сварливої дружини

Клеонт Тип міщанина, втілення марнолюбства

10. Розкажіть, якими зображені аристократи граф Дорант і маркіза Дорімена? ( граф- зубожілий аристократ, людина без моральних норм. Він обдурює Журдена, не гребуючи жодними засобами аби видурити в нього гроші; маркіза – молода вдова, яка прагне розкоші, світських розваг і хоче зробити вигідну партію.

11. Бесіда

- Чи можна стосунки пана Журдена з графом Дорантом вваж

ати дружбою?

- Чи справді граф Дорант міг говорити з королем про пана Журдена?

- Як граф ставився до Журдена?

12. Психолого- аналітичний практикум.

Роль служниці Ніколь є другорядною. Доведіть, спираючись на цитати, що образ цієї героїні яскравий, додає комедійності до твору.

13. Евристична бесіда

- Яке доручення пані Журден дала Ніколь? Чому воно виявилося для дівчини приємним?

- Як зустріли Клеонт і Ков'єль Ніколь, яка хотіла повідомити їм радісну звістку?

- Розкрийте образ Клеонта за його розмовою зі слугою після того, як пішла здивована Ніколь?

V. Закріплення вивченого матеріалу. Складання таблиці «Риси вдачі пана Журдена»

Негативні Позитивні

Приниження і глузування перед аристократами Уміння рахувати гроші

Неосвіченість сть

Нерозсудливість Наївність

Сліпа довіра Розважливість

Грубість Щира віра у шляхетність графа Доранта

Жорстокість до власної доньки Любов до народної пісні

ответ:

теоретическое обоснование и отражение системы, сложившейся в , а затем и в других странах европы и азии, где установился коммунистический режим, официально именовалось марксистско-ленинской концепцией социализма (в и европейских его сателлитах с 30-х по начало 50-х “марксистко-ленинская” заменялась на “ленинско-сталинскую”, а в послевоенном китае – на “маоистскую”). эта теория называлась концепцией государственного социализма. основой социалистического общества была объявлена государственная собственность. на первых порах, когда в странах, где пришли к власти коммунисты, еще существовала многоукладная , а государство рассматривалось как форма диктатуры пролетариата, государственная собственность истолковывалась как собственность рабочего класса. когда же многоукладность была практически ликвидирована, а государство – объявлено выражающим интересы всего народа, государственная собственность была отождествлена с общенародной.

объяснение:

теоретическое обоснование и отражение системы, сложившейся в , а затем и в других странах европы и азии, где установился коммунистический режим, официально именовалось марксистско-ленинской концепцией социализма (в и европейских его сателлитах с 30-х по начало 50-х “марксистко-ленинская” заменялась на “ленинско-сталинскую”, а в послевоенном китае – на “маоистскую”). эта теория называлась концепцией государственного социализма. основой социалистического общества была объявлена государственная собственность. на первых порах, когда в странах, где пришли к власти коммунисты, еще существовала многоукладная , а государство рассматривалось как форма диктатуры пролетариата, государственная собственность истолковывалась как собственность рабочего класса. когда же многоукладность была практически ликвидирована, а государство – объявлено выражающим интересы всего народа, государственная собственность была отождествлена с общенародной.

в.и. ленин, заложивший основы теории государственного социализма, отвергал как противоречащую марксизму идею передачи собственности на фабрики и заводы коллективам работников этих предприятий. неприемлемой была объявлена “синдикализация” собственности, то есть передача ее профсоюзам или любым другим объединениям производителей. по ленину, только государство становится верховным субъектом общественной собственности и потому неизбежно принимает на себя функции непосредственного . будучи единым собственником, государство получает реальную возможность планомерной организации производства и распределения в масштабе страны. такая планомерная организация означает, в принципе, устранение диспропорций в хозяйстве и недопущение их возникновения в будущем, максимально эффективное использование материальных и трудовых ресурсов, возможность сил и средств на наиболее важных и перспективных участках. централизованное плановое устраняет стихию рынка с его конкуренцией, ликвидирует цикличность развития и кризисы перепроизводства.

поскольку на смену множеству частных собственников приходит единый собственник, купля-продажа устраняется. товарно-денежные отношения сменяются плановым распределением благ. в.и. ленин считал возможным существование товарно-денежных отношений в период перехода к социализму, когда сохраняются еще мелкие собственники – крестьяне и ремесленники, а также утерявшие господствующее положение капиталистические предприятия. при этом для этого периода, по мнению ленина, предпочтительней был бы безденежный товарообмен как переходная форма от капиталистической торговли к социалистическому продуктообмену. однако для отсталой россии особенно в условиях разрухи, безденежный товарообмен он считал нереальным. что касается отношений между отдельными объектами государственной собственности, то они, не будучи товарными, сохраняют на некоторое время товарно-денежную форму. деньги служат для учета и контроля движения ресурсов и произведенных продуктов. некоторые российские марксистской школы предлагали в начале 20-х отказаться от денежного учета и перейти к прямому учету в трудовых единицах, сокращенно “тредах”. в последний период своей жизни в.и. ленин существенно изменил свой взгляд на социализм. это касалось прежде всего отношения к кооперации производителей. раньше он полностью разделял представления к. маркса о производственной кооперации как о переходной форме от капиталистического способа производства к социалистическому. теперь ленине объявил кооперативную собственность социалистической, но лишь в том случае, если кооперативы существуют на земле, принадлежащей государству, и при господстве государственной собственности на основные средства производства.