У школі ми освоюємо безліч цікавих предметів, пов’язаних з історією, культурою, географією України. І кожна наука компетентна у своїй стихії. Та останнім часом у багатьох виникає питання для чого потрібне українознавство? Та що це таке? Відомий український письменник дав таке визначення українознавству: «… – це пояснення того, чому ми такі, які є сьогодні. Це пізнання не лише наших чеснот, а й хиб та вад, що прирікають нас важко жити». Справді, це потрібно сучасному українцю. Тому ми вивчаємо українознавство з метою пізнання себе не приховано, а відверто, визнаючи всі похибки. Українознавство – це не тільки козаки і вареники, а глибока система знань про народ, про культуру і предків, і учасників. Це своєрідне поєднання історії, літератури, мистецтва, фольклору. І якщо хтось запитає: для чого нам ця псевдонаука? Відповідь однозначна: бо ми – українці й варто цінувати духовне обличчя свого народу й власного «я». У нас чарівна багатовікова культура, своєрідна музика, театр, образотворче мистецтво. А етнографія й фольклор відтворюють усе духовне багатство нашої країни. Ці основні складники українознавства будуть важливими завжди для того, щоб народ і пам’ять про нього залишалися вічними, невмирущими. Тож, я вважаю, що неможливо стати справжнім українцем, якщо ти зневажаєш власну історію, культуру, традиції. А справді прогресивну, вільну цілеспрямовану державу можуть створити тільки високоінтелектуальні громадяни, які поважатимуть і цінуватимуть свою Батьківщину, рідну домівку, батька й матір. Тепер Ви знаєте для чого і з якою метою ми вивчаємо українознавство.
Кедрин Карлен
05.02.2023
Законы квантовой механики практически не влияют на жизнь объектов крупнее атомов и заряженных частиц по той причине, что их работе на более крупных масштабах мешает феномен "замедления" времени, порождаемый силой гравитации.
Законы квантовой механики практически не влияют на жизнь объектов крупнее атомов и заряженных частиц по той причине, что их работе на более крупных масштабах мешает феномен "замедления" времени, порождаемый силой гравитации, выяснили австрийские физики, опубликовавшие статью в журнале Nature Physics.
В соответствии с общей теорией относительности Эйнштейна, время течет неоднородно в присутствии гравитационных полей. Чем сильнее поле, тем медленнее будет идти время, благодаря чему в окрестностях горизонта событий черных дыр его ход почти остановится. Существование этого феномена было экспериментально подтверждено несколько раз в последние 50 лет и физики не сомневаются в том, что гравитация действительно влияет на время.
Игорь Пиковский из университета Вены (Австрия) и его коллеги задались вопросом – влияет ли это "замедление" или "ускорение" времени на то, как работают законы квантовой механике на уровне микро- и макромира. Ученых интересовало то, почему мы не можем наблюдать феномен квантовой запутанности – взаимосвязанности квантовых состояний двух или более объектов, при котором изменение состояния одного объекта мгновенно отражается на состоянии другого – в мире обыденных предметов.
Сегодня физики объясняют отсутствие подобных "странных связей", как выражался Эйнштейн, между двумя яблоками и прочими видимыми объектами тем, что они разрушаются в результате декогеренции — взаимодействия подобных запутанных объектов с атомами молекулами и прочими проявлениями окружающей среды и необратимого нарушения квантового состояния.
Таким образом, чем крупнее объект, тем больше он будет контактировать с окружающей средой, и тем быстрее будет распадаться квантовая связь.
Ответить на вопрос
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Установите связь между автором и произведением: Пейдер Лансель < «Колыбель янтаря» Анри Спис < «Молчание часов»
У школі ми освоюємо безліч цікавих предметів, пов’язаних з історією, культурою, географією України. І кожна наука компетентна у своїй стихії. Та останнім часом у багатьох виникає питання для чого потрібне українознавство? Та що це таке? Відомий український письменник дав таке визначення українознавству: «… – це пояснення того, чому ми такі, які є сьогодні. Це пізнання не лише наших чеснот, а й хиб та вад, що прирікають нас важко жити». Справді, це потрібно сучасному українцю. Тому ми вивчаємо українознавство з метою пізнання себе не приховано, а відверто, визнаючи всі похибки. Українознавство – це не тільки козаки і вареники, а глибока система знань про народ, про культуру і предків, і учасників. Це своєрідне поєднання історії, літератури, мистецтва, фольклору. І якщо хтось запитає: для чого нам ця псевдонаука? Відповідь однозначна: бо ми – українці й варто цінувати духовне обличчя свого народу й власного «я». У нас чарівна багатовікова культура, своєрідна музика, театр, образотворче мистецтво. А етнографія й фольклор відтворюють усе духовне багатство нашої країни. Ці основні складники українознавства будуть важливими завжди для того, щоб народ і пам’ять про нього залишалися вічними, невмирущими. Тож, я вважаю, що неможливо стати справжнім українцем, якщо ти зневажаєш власну історію, культуру, традиції. А справді прогресивну, вільну цілеспрямовану державу можуть створити тільки високоінтелектуальні громадяни, які поважатимуть і цінуватимуть свою Батьківщину, рідну домівку, батька й матір. Тепер Ви знаєте для чого і з якою метою ми вивчаємо українознавство.