К живописи относятся произведения искусства, выполненные _, нанесенными на какую-нибудь твердую поверхность

Правильные ответы к тесту выделены
Тест  прошел проверку
ставим +1 к ответу)

ответ:  1) Расстояние в афелии = 67,(7) а.е.

2) Большая полуось орбиты второй планеты  ≈ 67,65 а.е.

3) Первая космическая скорость для планеты ≈ 368 м/с

Объяснение: 1) Дано:

Эксцентриситет орбиты планеты    е = 0,44

Расстояние планеты от Солнца в афелии Sa = 97,6 а.е.

Найти большую полуось орбиты планеты  А - ?

В общем случае расстояние в афелии определяется выражением:              Sa = А(1 + е)..  

Отсюда А =  Sa/(1 + е) = 97,6/(1+0,44) = 67,(7) а.е.

2)  Дано:

Период обращения первой планеты Т = 225 суток.

Большая полуось орбиты первой планеты А1 = 0,72 а.е.

Период обращения второй планеты  Т2 = 561 год.

Найти полуось орбиты второй планеты А2 - ?

Вначале надо периоды обращения планет привести к одним единицам, например к годам.  Период обращения первой планеты в годах Т1 = Т/365,25 = 225/365,25 = 0,6160... года.

  Дальше для решения воспользуемся третьим законом Кеплера. …   По третьему закону Кеплера отношение кубов больших полуосей орбит планет равно отношению квадратов периодов обращения планет вокруг Солнца.  В нашем случае имеем:    А1³/А2³ = Т1²/Т2².  

Из этого соотношения А2³ =  А1³*Т2²/Т1².  

Отсюда  А2 = ∛(А1³*Т2²/Т1²) = ∛(0,72³*561²/0,6160²) =

= ∛117468,9838/0,379 ≈ 67,65 а.е.

3)  Дано:

Масса планеты М = 9,4*10^20 кг

Длина экватора планеты L = 2911 км = 2911000 м

Гравитационная постоянная G = 6,6743*10^-11 м^3,с^-2, кг^-1

Найти первую космическую скорость для планеты  V1 - ?

В общем случае первая космическая скорость определяется выражением: V1  = √(G*М/R),  

здесь R - радиус планеты.

Поскольку радиус планеты нам не задан, найдем его через длину экватора: L = 2πR.  Отсюда R = L/2π. Таким образом, первую космическую скорость можно найти по формуле: V1 = √(2π*G*М/L).  Подставив числовые значения параметров, имеем:

V1 = √(2π*6,6743*10^-11*9,4*10^20/2911000) ≈ 368 м/с.

ответ:Пожежа – це несанкціоноване, некероване горіння матеріалів, речовин і газо-повітряних сумішей, які розносять на кілометри і приносить матеріальні збитки, а також загибель. При пожежі швидкість полум’яного горіння становить 10-100 м / с, тиск газів зростає в рази, температура підвищується до тисяч градусів. Для людського організму вогонь небезпечний як побічно (задуха від вдихання диму, крах будівлі внаслідок руйнування фундаменту), так і безпосередньо (ураження від впливу високих температур від вогню).

Види горіння:

Горіння твердих речовин (дерево, гума, текстиль тощо). Коли речовина досягла точки загоряння, то вона розкладається на велику кількість хімічних елементів. Частина з них з’єднується з киснем, також запалюється.

Горіння рідких речовин (соляр, бензин, смола, алкоголь тощо). Вони проходять 3 стадії горіння:

Спалах. Рідина парує, температура якого достатня для спалаху. Щоб суміш загорілася потрібно наявність поруч джерела запалювання, видаливши який, можна запобігти горіння.

Точка займання. Рідина постійно парує з температурним режимом, що дозволяє утворити горючу суміш. Якщо поруч є джерело запалювання полум’я, то пожежа важко буде погасити, навіть видаливши сам джерело запалювання.

Точка спалаху. Пара з горючої рідини настільки високої температури, що вона запалюється, навіть якщо вогню немає поблизу.

Горіння внаслідок дії електроструму.

Горіння газів (водень, ацетилен).

Горіння легких металів (магнію, літію, алюмінію і їх сплавів).

Объяснение: