ответьте на вопросы Предмет Основа Экономической теории

"Найти лучшего друга — самая большая удача в жизни..." - говорила писательница Сесилия Ахерн. Много кого в своей жизни мы можем назвать этим чудесным словом. Согласитесь, приятно слышать от вашего знакомого или соседа фразу "ты мой друг". Ведь это говорит о доверии этого человека к вам, его симпатии и доброжелательности.

Друзья играют очень важную роль в нашей жизни. Без них было бы трудно. Не совсем, чтобы невозможно, но одинокого человека сложно назвать счастливым. Так уж вышло, что человек - социальное существо. Он не может находиться вне социума, существовать изолированно. Находясь среди друзей, мы чувствуем себя комфортно и конечно же радуемся, что имеем вокруг себя таких замечательных людей.

Мои друзья - отличные товарищи и спутники по жизни. Они поддерживают меня в трудные минуты, радуются вместе со мной и разделяют все мои проблемы. Я очень рад, что мне есть кому рассказать о своих планах, есть с кем поделиться интересными историями и случаями из жизни. Где бы я не находился, я всегда вспоминаю о них и думаю про себя: "как бы было хорошо, если бы мои друзья сейчас были рядом со мной".

Цените своих друзей, уважайте их взгляды и стройте свою жизнь вместе с ними!

Объяснение:

Объяснение:

Приємно зустрітися з гарною книгою, оскільки завжди дізнаєшся про щось нове, невідоме, краще починаєш розуміти людей, життя, навіть себе.

Книги відомого письменника XIX століття М. Гоголя привертають увагу тим, що глибоко аналізують людські стосунки, розкривають тонкощі людської психо­логії. Це стосується і повісті письменника «Ніч перед Різдвом». Скажу відверто, цей твір мене зачарував ще з перших сторінок. Я із захопленням читала про зви­чаї мого народу щодо святкування Різдва.

Хочеться зазначити, що у повісті тісно переплітається реальне і фантастичне.

Є й елементи містики: нечиста сила (відьма, чорт) переймають людські звички, поведінку (чорт ніжиться з Солохою, говорить їй компліменти, береться за серце тощо). Автор зобразив їх комічно. Часто фантастичне переходить у казкове, межі між ними стираються.

Тонким ліризмом просякнуті сторінки, присвячені коханню Вакули й Оксани. Дивуєшся з талановитості Вакули: і коваль був добрий, і малював гарно, і співав чудово. Окрім того, кмітливим був і щиро кохав Оксану.

Відверто кажучи, Оксана мені спочатку не сподобалася. Вона здалася мені за­надто гордовитою і примхливою, адже їй подобалося насміхатися з почуттів Ва­кули. Тому й вигадала вона йому таке складне завдання: привезти їй черевички, які носить сама цариця.-Але для закоханого Вакули не було нічого неможливого. Він вирушив у далекий Петербург, зустрівся там із козаками, пробрався до палацу і попросив черевички у цариці. І, як не дивно, та віддала свої черевички Вакулі. Можливо, царицю вразила щирість коваля і, як жінка, вона зрозуміла, що на таке може бути здатен тільки закоханий. А крім того, як і кожній жінці, було приємно почути комплімент, який сказав їй Вакула.

Цікаво було гати за зміною характеру Оксани. Почувши, що Вакула неначебто втопився, дівчина цілу ніч переживала муки совісті, майже вголос кар­тала себе. Вранці у церкві на службі вона молилася, щоб відігнати важкі думки. Дівчина навіть пошкодувала, шо дала таке важке завдання Вакулі. Чим пояснити таку різку зміну в характері героїні? Не забуваймо, що події повісті відбуваються в ніч проти Різдва. Вона незвичайна, бо саме цієї ночі борються сили добра і зла, і добро перемагає. Такий закон.

У душах людей теж відбувається така сама боротьба і різдвяної ночі вони очи- - щаються від зла. Так сталося і з Оксаною. Вона багато чого зрозуміла цієї ночі, змінилася, переродилася, і в її душі оселилося кохання. Таким було диво Різдва.

Справжня романтична історія Вакули й Оксани закінчується щасливо. Коваль Вакула одружився з Оксаною, у них народилася дитина. А свій гріх (угода з чор­том) Вакула спокутував тим, що намалював у церкві такого гидкого чорта у пеклі, «що всі плювали, проходячи повз нього».

У мене затінилося приємне відчуття від цього твору. І нехай повість трішки схожа на казку, але розповідається у ній про людей. Тож хочеться вірити у те, що люди будуть замислюватися над своїми вчинками, цінуватимуть одне одного і бе­регтимуть кохання.'