Подумайте и ответьте, почему финикийцам понадобилось основывать свои поселения в таких далёких от их родины землях, как

Эфемерлер ж/е Эфемороидтар

Объяснение:

Эфемерлер (грек. ephemeros – тез өсетін) – шөл және шөлейтті жерлерде, сирек далалық аймақта өсетін бір жылдық өсімдіктер. Эфемерлерге тұқымынан бастап, жеміс беруге дейінгі барлық даму циклі 2 – 6 аптадан 5 – 6 айға дейін жететін өсімдіктер жатады. Мыс., құм ботагөзі, дала шегіргүлі, шөл жауылшасы, жалпақ жеміс, т.б. Бұл өсімдіктердің вегетац. кезеңі негізінен ерте көктемде (ақпан – мамырда) қуаңшылық түскенге дейін болады. Ал күздік Эфемерлерсолт. аймақтарда жертаған түрінде қар астында қыстап, көктемде вегетациясын қайта бастайды. Эфемерлерді мезофиттерге (топырақ пен ауа ылғалдылығы біршама жеткілікті, бірақ шамадан артық емес ортаға бейімделген өсімдіктер) жатқызады, бірақ Эфемерлердің олардан айырмашылығы тұқымдары ыстыққа төзімді келеді. Өсіп-өнуі, тіршілік ету ұзақтығы және өлшемдері ауа райы жағдайына байланысты қатты өзгеріп отырады; сондықтан да Эфемерлераса биік болмайды (1 – 3 см). Эфемерлерді негізінен орамжапырақ және астық тұқымдасына жататын өсімдіктер құрайды. Шөл аймақтарда Эфемерлер эфемероидтермен бірге көктемде барлық мал түлігіне жайылым ретінде пайдаланылады.

Эфемероидтер (эфемерлер және түр) – вегетациялық кезеңі қысқа көп жылдық шөптесін өсімдіктер. Эфемероидтер ерте көктемде гүлдейді. Жазда өркендері толықтай тіршілігін жойып, жер астындағы қор жинайтын баданалары, пиязшықтары, түйнектері және тамырсабақтары бүршіктерімен қалады да, тыныш күйде болады. Эфемероидтер негізінен шөл, шөлейтті жерлерде өседі. Себебі олардың вегетац. кезеңінің қысқалығы қуаңшылыққа байланысты және бұған өсімдіктердің көптеген бейімдеушіліктері байқалады. Мыс., пиязшығында су қоры болады, тамырсабағы сүректі келеді. Эфемероидтердің ең құнды бір қасиеті – су жетпесе де, өз тіршілігін жоймай, ұзақ уақыт өсе беруі. Эфемероидтер орманды-далалы және жалпақжапырақты орманды алқаптарда өседі (мыс., қызғалдақтар, қияқтар, т.б.). Мұндай жерлерде Эфемероидтер орманның ылғалдылығын өздері жапырақ жарғанша пайдаланады.

Джордж Плейтен був звичайним землянином, але вже з дитинства він виявляв інтерес до навчання, учився думати. З дитинства усі помічали в ньому неабиякі здібності та кмітливий розум. У період між Днем Читання та Днем Освіти (від восьми до вісімнадцяти років) він потайки читав літературу, щоб більше знати про свій майбутній фах, адже був переконаний, що принесе користь, отримавши звання дипломованого програміста. У вісімнадцять років на Джорджа Плейтена та його однолітків чекав так званий День Освіти. Джорджа відправили на постійне проживання до Інтернату. Опинившись у цьому місці, Джордж був розлючений, оскільки вважав, що потрапив сюди помилково. Пробувши рік в Інтернаті, Джордж наважився на втечу. На перший погляд, здавалося, що його тут ніхто не тримав: відсутні перешкоди, не було охоронців тощо. Сусід Джорджа по кімнаті — Омейні — не радив йому це робити, однак юнака неможна було зупинити. Він купив квиток на літак до Сан-Франциско на День Олімпіади. Серед списку учасників цієї Олімпіади молодий невдаха помітив ім’я свого приятеля Арманда Тревіліана. Той так і не став переможцем, утратив надію потрапити на Новію, планету класу А. Джордж шукав зустрічі із Армандом. Між ними виникла суперечка, і це загрожувало Джоржу ув’язненням. Врятував його сивий чоловік, присутність якого юнак помітив давно. Той чоловік, Інженеску, на прохання свого нового знайомого влаштував йому відеорозмову з представниками Новії. Це кульмінаційний момент у житті героя. Плейтен намагався їх переконати в доцільності використання методів освіти минулого, які мали базуватися на поступовому і ґрунтовному оволодінні знаннями без застосування стрічок освіти. У цей момент народився не лише Плейтен-учений, а Плейтен-мислитель, філософ, творець майбутнього. Він довів, що не лише самотужки опанував свій фах, а здатний мислити глобально, з перспективою. Однак у новіан постало запитання, наскільки тривалими будуть ці методи і чи не трапиться так, що отримані знання запізняться в часі. Розчарований Джордж відчув потребу довести свою справу до кінця. Однак йому вкололи заспокійливе, і незабаром він знову опинився в Інтернаті. Омейні розповів йому, що за ним стежили. Виявилося, він повинен був знаходитися під особливим наглядом, оскільки був найбільшою цінністю своєї планети. Таких, як він, небагато, саме тому їх оберігали, вміщуючи до непрестижних інтернатів. Їхнє призначення — впроваджувати в життя нові ідеї для поліпшення рівня освіти і загалом рівня життя. Отже, завдяки своїм креативному розумові, наполегливості, прагненню до самоосвіти головний герой досяг мети й опинився на найвищому суспільному щаблі

Объяснение: