На виготовлення мечів для Іллі Муромця, Альо-ші Поповича та Добрнні Мнкптича пішло 250 пудів заліза. Меч Іллі Муромця у 2 рази важчий за меч Альоші

Відповідь:

Нехай Альоші Поповичу на виготовлення меча потрібно х пудів заліза, тоді Іллі Муромцю для цієї ж справи потрібно 2х пудів заліза, а Добрині Микитичу - (х + 14) пудів заліза. Відповідно до умови задачі складаємо рівняння:
х + 2х + х + 14 = 250;
4х = 236;
х = 59.
Отже, Альоші Поповичу на виготовлення меча потрібно 59 пудів заліза, Іллі Муромцю - 2 • 59 = 118 пудів заліза,
а Добрині Микитичу - 59 + 14 = 73 пуди заліза.
Відповідь, Іллі Муромцю на виготовлення меча потрібно 118 пудів заліза.

Класичний бісквіт

   Борошно - 1 ст.

   яйця – 6 шт.

   цукор – 1 ст.

   розпушувач - 1 ч. л.

   вершкове масло (для змащування форми) - 50 г

   крохмаль - 1 ч. л.

Для глазурі:

   Чорний шоколад – 100 г

   білий шоколад – за смаком

   молоко тепле – 3 ст. л.

Змащуємо форму для випічки. Розігріваємо духовку до 180°С.

Відділяємо жовток від білка. Білки ставимо у холодильник. Жовтки збиваємо з 0,5 ст. цукру (на водяній бані) до стану білої маси.

Борошно, розпушувач, крохмаль – просіюємо в одну ємність.

Білки збиваємо в міцну піну, додаючи в процесі 0,5 ст. цукру.

Ніжний і пухкий бісквіт – рецепт / фото: ua.depositphotos.com

Ніжний і пухкий бісквіт – рецепт / фото: ua.depositphotos.com

До жовтків поступово додаємо борошняну суміш і частинами збиті білки.

Бісквітне тісто ретельно та акуратно перемішуємо.

Виливаємо готове тісто в форму і випікаємо при температурі 180°С приблизно 20-25 хвилин. Виймаємо з форми, даємо охолонути.

Готуємо шоколадну глазур. Подрібнюємо плитку шоколаду і розтоплюємо на водяній бані (миска з шоколадом не повинна торкатися води). Додаємо тепле молоко. Все перемішуємо, доводячи до однорідного стану.

Прикрашаємо бісквіт шоколадною глазур’ю з чорного шоколаду та стружкою білого шоколаду.

Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/lite/holidays/biskvit-recept-yak-prigotuvati-nizhniy-biskvit-recept-10980920.html

Объяснение:

Фараби внес значительный вклад в музыковедение. Основной его работой в этой области является «Большая книга о музыке», которая является важнейшим источником сведений о музыке Востока и древнегреческой музыкальной системе. В этой книге Фараби дает развернутое определение музыки, раскрывает её категории, описывает элементы, из которых образуется музыкальное произведение.

В вопросе о восприятии музыкальных звуков аль-Фараби, в противоположность пифагорейской школе, не признававшей авторитета слуха в области звуков и принимавшей за исходную точку рассуждений лишь вычисления и измерения, считает, что только слух имеет решающее значение в деле определения звуков, примыкая в этом вопросе к гармонической школе Аристоксена.