ответ:
выскажите своё отношение к следующим определениям культуры. попытайтесь дать собственное определение культуры, аргументируйте вашу точку зрения. - «культура – деятельность людей по воспроизведению и обновлению социального бытия, а также включаемые в эту деятельность ее продукты и результаты. социальное бытие не существует само по себе, безотносительно к его воспроизводству людьми; в этом, собственно, и состоит его отличие от природы». (современный философский словарь. м., бишкек; екатеринбург. 1996. с. 255) - «культура, или цивилизация, в широком этнографическом смысле слагается из знаний, верований, искусства, нравственности, законов, обычаев и некоторых других способностей и привычек, усвоенных человеком как членом общества». (тайлор э.б. первобытная культура. м., 1989. с. 18) - «истинная суть и смысл культуры – в органическом отвращении ко всему, что грязно, подло, лживо, грубо, что унижает человека и заставляет его страдать». (м. горький) - «есть в мире движущаяся параллельно силе смерти и принуждения ещё одна огромная сила, несущая в себе уверенность, и имя ей – культура». (а. камю) - «культура – это тоненькая яблочная кожура над раскалённым хаосом». (ф. ницше)
объяснение:
відповідь:
літературний багаж. пригадайте, що таке міф. які уявлення давніх людей нро закономірності життя, світ і будову всесвіту відобразилися у вивчених вами міфах? пригадайте давньоіндійський міф про золоте яйце.
однією з найдавніших священних книг людства є веди. ця пам’ятка словесності стала підґрунтям мистецтва, релігії та філософії давньої індії. а створили її нащадки племен, що вторглися до індії приблизно в середині ii тис. до н.е. й називали себе аріями (тобто «благородними», «гідними»).
написано веди давньоіндійською літературною мовою - санскритом, яка є одним із джерел європейських мов, зокрема й української. тому неважко зрозуміти, що санскритське слово «veda» означає «знання», «мудрість», адже походить від кореня «vid», як і українське «відати», «знати».
згідно з віруваннями індуїстів, веди - це одкровення богів, які були «яснопочуті» святими мудрецями далекого минулого й усно, у поетичній формі, передавалися з покоління в покоління. згодом їх було записано. на думку дослідників, укладання вед відбувалося протягом xvi-v ст. до н.е. однак через нетривкість матеріалу, на якому відтворювали священні тексти (для цього використовували деревну кору та
пальмове листя), найдавніші манускрипти1, що збереглися до нашого часу, датують xi ст.
до вед входять чотири збірки (сам-хіти): «рігведа» - збірка гімнів; «самаведа» - збірка пісень;
усі складові священної книги важливі: щоб здобути прихильність богів, їх треба уславити, і щонайліпше в піснях; жертвопринесення з’єднує земний світ зі світом богів; і, звісно ж, треба знати заклинання, що уникнути біди, хвороби, смерті. у цьому, власне, виявляється така особливість стародавньої літератури, як синкретичність -тобто неподільність, єдність різнорідних елементів.
пояснення:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Как произошла встреча рассказчика с гардемарином? Расскажите близко к тексту весь эпизод и найдите в тексте слова, подчеркивающие доброжелательность