Эдуардович873
?>

Душевное состояние героя, описанное в «Дневнике», меняется день ото дня. Как вы думаете почему? Как актёр передаёт эти изменения? Перескажите содержание «Дневника»

Другие предметы

Ответы

vasilyevjob6
Душевное состояние героя меняется день ото дня, потому что он потихоньку обживается на острове, приспосабливается к такой жизни, находит в себе силы справляться со всеми трудностями — и ему постепенно перестает быть нужен дневник — его молчаливый помощник в совладании с собственными чувствами.
evg-martenyuk

Політичний устрій

Вищим органом влади Новгородської республіки було віче, на яке могло збиратися як міське, так і вільне сільське населення. Воно обирало з середовища боярства посадника, тисяцького і навіть архієпископа (з 1156 року). Віче часто перетворювалося на арену гострої політичної боротьби, фактична влада перебувала в руках боярства. На чолі виконавчої влади стояв архієпископ, найбільший новгородський феодал, до якого перейшла значна частина земель та доходів київського князя. У його веденні перебували скарбниця, зовнішні відносини Новгородської феодальної республіки, право суду та деяких інші питання. У політичних справах брало участь також торгово-ремісниче населення Великого Новгорода, що мало свої об'єднання — «кончан» (мешканців «кінців» міста), «уличан» (мешканців вулиць), «сотень», у тому числі купецьких.

З середини XII століття кончанські та уличанські старости стали скріплювати своїми печатками найважливіші державні грамоти Новгородської феодальної республіки. Новгородський князь за з інших князівств вічем, яке з ним укладало договір — «ряд». Договір захищав станові інтереси новгородських бояр. Функції князя в Новгородській феодальній республіці були обмеженими. Він був насамперед воєначальником. Його обмежили в праві на суд, перевели його резиденцію із центра міста («Дитинця») за місто (на Городище). З середини XIII століття, за князювання Олександра Невського, новгородськими князями ставали звичайно великі князі володимирські.

Господарство

Республіка Новгорода як феодальне володіння литовського князя Лугвенія Ольгердовича 1389–1392 і 1401–1412

«Новгородський торг», картина Аполінарія Васнецова

Основою господарства Новгородської республіки в XII–XV століттях були землеробство та скотарство. Широке поширення мали полювання, бортництво (збір меду), рибальство. У більшості районів промисли поєднувались із землеробством. Районами винятково промислового господарства були лише північно-західне узбережжя Білого моря та найвіддаленіші землі карелів і саамів. На узбережжі Фінської затоки добували залізо. У Старій Руссі та деяких інших місцевостях Новгородської землі займалися солеварінням. Важливе господарське значення мали льонарство та розведення хмеля. Продукти селянських промислів — хутро, віск, мед, риба, ворвань, сало, льон, хміль — значною частиною йшли на ринок, вивозилися до руських міст та за кордон. Новгородські купці вели торгівлю зі Швецією та з ганзейськими містами Німеччини і Данії. До XIV–XV століття 30—40 іменитих боярських родин зосереджували у своїх руках більше половини новгородських приватновласницьких земель. Величезні земельні володіння служили матеріальною базою, що забезпечувала політичне панування боярства.

З боярами суперничав новгородський Будинок святої Софії — головна церковна установа Великого Новгорода. Його вотчини розташовувалися в економічно найрозвиненіших районах Новгородської землі. Великими землевласниками були привілейовані монастирі: Юр'їв, Арказький, Антоніїв та інші. Дрібнішими, ніж бояри, феодальними власниками були «житьї люди». Непривілейовані дрібні вотчинники називалися «своєземцями». В усіх категоріях феодального землеволодіння основною формою експлуатації безпосередніх виробників служила оброчна система. Власницьке господарство було невелике і обслуговувалося переважно холопами, кількість яких постійно скорочувалася. До другої половини XV століття поряд із натуральним оброком істотне значення стали здобувати грошові платежі. Однак процес розвитку товарно-грошових відносин торкнувся лише окремих сторін феодального господарства (переважно промислів). Феодали прагнули юридично прикріпити селян до землі. До початку XIV століття з середовища залежного селянства виділилися окремі категорії (давні люди, ополоники, поручники), які втратили право відходу від своїх власників. Бояри та монастирі прагнули обмежити право переходу селян інших категорій.

Aleksandrova Zhanna1250

ответ: людини в клас румі України та інших видів у відсутності в клас відповіді не може перевищувати трьох років або арештом у чому полягає сутність і тіло людини в клас відповіді до батьків та вчителів та вчителів початкових класів у процесі роботи у мене є ти в мене немає нічого неможливого в клас українська література за в нас є багато безкоштовних оголошень про у відсутності в них в нас немає коментарів посилання посилання посилання в клас румі тому числі і що мені треба було ще далеко і що це не можу зайти в нас є можливість то це все не можу відправити в нас будуть мати в клас відповіді не

Объяснение:

Ответить на вопрос

Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:

Душевное состояние героя, описанное в «Дневнике», меняется день ото дня. Как вы думаете почему? Как актёр передаёт эти изменения? Перескажите содержание «Дневника»
Ваше имя (никнейм)*
Email*
Комментарий*

Популярные вопросы в разделе

shymilin19951783
Kazantsevv_kostya
sokolskiy458
makeeva-nataliya60
Andei
Artur-62838
Середа-Сергеенков980
razumeiko0790
kulturarai44
виталийВячеславович
menametov
compm
barinovmisha2013
Yulechkaakulova1993
Valeria123864531