Якое значэнне ў творы мае вобраз дачкі князя Вячкі Соф'і? Як праз гэты вобраз характарызуецца князь Вячка — як чалавек, як бацька? На што разлічвалі тэўтоны, захапіўшы Соф'ю ў палон?

Вобразу Соф'і, дачкі князя Вячкі, у творы адводзіцца значнае месца. Леанід Дайнека на прыкладзе гэтага вобраза паказаў, як уздзейнічалі тэўтоны на палачан, як прымушалі іх адракацца веры бацькоў і ўступаць у лона «апостальскай рымскай царквы».

Узаемаадносіны з дачкою дапамагаюць глыбей раскрыць і характар Вячкі.

Захапіўшы Соф'ю ў палон, тэўтоны выкарыстоўваюць дзяўчынку як прыманку для князя. Ён вымушаны рабіць выбар паміж бацькоўскім абавязкам бараніць сваё дзіця і адказнасцю перад краінай.

Аўтар раскрывае стан Вячкі, якога з-за гэтага выбару разрываюць душэўныя пакуты. Мы бачым добрага бацьку, які ўсім сэрцам любіць Соф'ю і ў думках развітваецца з ёю назаўсёды: «Даруй мне, дочачка, даруй, ластавачка мая, — думаў князь. — Даруй свайму бацьку, што не можа вызваліць цябе са злыдневай апекі. Ножкі і ручкі твае цалую. Даруй».

1. Павло від народження був римським громадянином, що, до речі, не раз рятувало йому життя.

2. Апостол Павло проповідував в Малій Азії, Греції, Македонії, в Римі та інших містах.

3. За переказами, апостол Павло був обезголовлений: як римському громадянинові йому належала саме така кара. Сталося це також у кінці 60-х рр.

4. Апостол Павло, який спочатку носив єврейське ім’я Савл, належав до коліна Веніамінового і народився в кілікійському місті Тарс (у Малій Азії), який тоді славився своєю грецькою академією і вченістю своїх жителів

5. Після повернення в Рим він був знову ув’язнений (другий раз), і в такому положенні перебував до смерті.

Ісус, кличучи учнів, не зважав ні на їхнє походження, ні на освіту. Апостол Петро був звичайним рибалкою з Віфсаїди Галілейської (Йн 1,44). У Діяннях апостолів євангеліст Лука зауважує, що Петро був людиною «невченою та простою» (Діян 4,13). Але це аж ніяк не завадило Богові зробити рибалку з невеликого міста на північному сході Галілейського моря апостолом.

Павло від народження був мешканцем Рима, що, до речі, не раз рятувало йому життя (Діян 22, 27-28). До того ж він був спадковим фарисеєм, навченим грамоті і всякій мудрості (Діян 26, 5). Кожному християнинові відомо, що основна частина послань святих апостолів складається саме з послань Павла. До речі, апостол Петро автор усього двох послань, записаних Силуаном.

Петро не написав Євангелія. Але за його розповідями і проповідями Добра Новина була записана учнем апостола Марком. У другому посланні Петро називає Марка «син мій» (1 Пт 5,13). Імовірно, Марк був ним охрещений. У будинку Марка збиралися християни, і саме до нього Петро попрямував після відомої втечі з в’язниці (Діян 12, 12).

Історія навернення Савла добре відома. Засліплений, він попрямував до Дамаска, де був зцілений. Аж до самої зустрічі з Ананією, що повернув йому зір, Савло нічого не їв і не пив. Цей піст тривав три дні, за числом днів Господа до воскресіння.

Объяснение: