К основным тенденциям процесса усиления финансового капитала относится превращение биржи из рынка товаров в рынок прав на товары

Правильные ответы к тесту выделены
Тест  прошел проверку
ставим +1 к ответу)

Відомий вислів - у людини без минулого немає майбутнього. Насправді, майбутнє таки є. Питання - яке?

Зараз у багатьох людей ставлення до життя складається так, ніби крім сьогоднішнього дня нічого й не було. Так зручно. Але рано чи пізно кожна людина усвідомлює, що вона, живучи сьогодні, є продовженням людей, які були до неї. Існують стосунки з ними, і ці зв'язки, нитки такі ж наочні, як і стосунки з людьми, що живуть зараз. Їх так само потрібно зберігати.

Якщо людина живе тільки сьогоднішнім днем, їй дуже важко усвідомити не лише категорію вічності, але й навіть категорію майбутнього. Звичайного майбутнього, яке настане за горизонтом її власної історії. Людина, що усвідомлює, що вона - частина тисячолітньої історії, розуміє, що в її житті можуть бути завдання, що на довгі роки випереджають термін нашего життєвого відрізка.

Коли йдеш багатьма старовинними вулицями Києва, де якісь старі будівлі стоять у розвалених будівельних лісах, частина - зруйновані, а на місці деяких вже побудовані бізнес-центри, складно відчути життя, яке тут вирувало сто чи двісті років тому. Те, що ми звиклися зі знищенням пам'яток історії, зрозуміло. Жорстоке ХХ століття принесло нашому народу безліч випробувань, корінних переломів. Аж надто часто переставали бути цінностями не лише минуле, духовність, культура, а й саме людське життя!

Алёша — добрый мальчик, умеет сострадать ближнему и прийти ему на помощь. Но иногда он непослушен и «ветрен» (как однажды сказала про него курица). Это видно во второй главе повести, где главный герой нарушает запрет Чернушки в комнате столетних старушек-голландок.
Алёша учтив, вежлив, достаточно любопытен и скромен. Слушая похвалу в свой адрес, он должен точно знать, за что именно его хвалят. Он любит правду, значит, Алёше присуща честность.
К сожалению, когда мальчик не без помощи волшебного конопляного семечка стал самым умным в классе, да и во всём пансионе, характер его испортился: он возгордился, стал заносчивым. Хотя поначалу присущее Алёше чувство справедливости заставляло его стыдиться похвал, которые он получал незаслуженно, т. к. не приложил к этому никакого труда.