О чем думает Ермак в ночь перед битвой? Как вы понимаете слова героя: «И мы - не праздно в мире жили!»? - Рылеев Смерть Ермака

В ночь перед битвой Ермак думает о том, что многие его сподвижники до похода были разбойниками, «лихими людьми», готовыми ради успеха рисковать жизнью, но теперь они все заслужили любовь родины, выполняя с ещё большей отвагой дело государственной важности. Атаман радуется тому, что выпала, как ему кажется, передышка и люди могут отдохнуть, набраться новых сил перед скорыми сражениями.
Слова Ермака: «И мы — не праздно в мире жили!» — следует понимать как радость и гордость от сознания масштабности и важности проделанной за несколько лет работы; теперь подвиги казаков и направление их деятельности станут примером подражания.

ответ:Штучні екосистеми — це такі екосистеми, які створює, підтримує і контролює людина для своєї користі.

Штучні екосистеми складаються з рослин-виробників, тварин-споживачів, тварин ґрунту — руйнівників. Головним споживачем продукції у штучних екосистемах є людина, тому саме вона визначає склад цих систем і підтримує його сталість. Наприклад, штучна екосистема поля представлена рослинами-виробниками (пшениця — головна культура, волошки, берізка — бур’яни), споживачами (птахи, миші, комахи, але головний споживач – це людина), руйнівниками (тварини ґрунту). Рослинна продукція збирається і вивозиться з поля. Тобто ті речовини, які рослини поглинали з ґрунту для росту та розвитку, не повертаються назад, як у природних екосистемах. Щоб підтримувати родючість ґрунту, людина повинна вносити добрива.

Штучна екосистема представлена тими ж групами організмів, що й природна. Але різноманітність рослин і тварин у ній регулює людина. У природних екосистемах немає такого поняття, як шкідники: усі живі істоти приносять користь системі в цілому, підтримують її баланс. Штучні екосистеми створюють для вирощування певних рослин, тому всі істоти, що заважають їм розвиватися, розглядаються як шкідники і знищуються.

Призначення штучних екосистем

1. Вирощування продуктів харчування (поля, городи, теплиці).

2. Захист ґрунту (лісосмуги).

3. Покращення повітря в місті, зниження рівня шуму (дерева на вулицях з активним рухом автомобілів).

4. Прикраса міста, місця відпочинку (сквери, парки, квітники).

5. Вивчення тварин і рослин (зоологічні та ботанічні сади).

Объяснение:

Скифо-сибирский звериный стиль — особая манера исполнения изображений животных, широко представленная в культурах позднего бронзового и раннего железного века евразийских степей, включая и территорию Южной Сибири. Являлась характерной для различных культур, в том числе скифо-сибирского мира.

Наибольшие споры среди ученых (археологов, историков, искусствоведов) вызывает вопрос о смысловом значении скифо-сибирского изобразительного канона. Высказаны различные точки зрения, порой противоположные. В свернувшемся кошачьем хищнике видели и спящее животное, и отражение некой идеальной формы и именно этим объясняли подобную его каноническую позу. В олене с подогнутыми ногами предполагали лежащее животное, приготовленное к жертве. Трактуется образ оленя и как воплощение определенных представлений людей тагарской культуры об окружающем мире — о происхождении людей и всей вселенной, идея культа солнечного божества (олень — золотые рога) — источника света и жизни на земле. Весьма вероятно, что в основных канонических образах стиля, через удачно найденные художественные приемы, передано двоякое состояние животных: с одной стороны, движение, экспрессия, а с другой, гармония и уравновешенность. Именно так в изобразительных традициях стиля было передано, как считает Е.Д. Паульс, осознанное людьми единство противоположных начал — жизни и смерти, одновременно преодоление смерти.