Почему Земский собор 1613г. остановил свой выбор на юном Михаиле Романове? Какое значение имело избрание нового царя?

На Земском соборе 1613 г. царем был избран юный Михаил Романов. Родственники Михаила во время Смуты оказались в разных политических лагерях, и его фигура являлась компромиссной, примиряющей всех. Кроме того, Михаил был молод и не обладал сильным характером, поэтому бояре рассчитывали править вместе с ним. Избрание царя имело крайне важное значение для развития страны, нужна была единая власть для поддержания порядка и противостояния внешним врагам.

думаю .

кирилл и мефодий - братья, родились в богатой и знатной семье военного в византии (сейчас это территория греции), в семье было еще 5 братьев. кирилл родился в 827 году, а мефодий - в 815. настоящие имена их были не кирилл и мефодий, а константин (младший брат) и михаил (старший брат). имена братья сменили в монашестве.

с детства мальчики много учились и читали церковные книги, получив хорошее образование. михаил (мефодий) стал военным, но потом оставив карьеру ушел в монастырь, а позже стал настоятелем монастыря и даже архиепископом римской церкви. константин (кирилл) сразу пошел на службу в римскую церковь, был папы римского фотия.

братья кирилл и мефодий добивались разрешения вести богослужения на славянском языке вместо греческого и латинского, принятого для богослужений того времени. они хотели донести идеи христианства как можно ближе к народу, переведя церковные книги (библию, ветхий завет и другие) с греческого на родной язык славян, создание славянской азбуки было средством достижения этой основной цели. для записи на церковных текстов на славянском языке братья придумали глаголицу - славянскую азбуку. кириллица (прародительница нашей азбуки) была создана позднее, уже после смерти кирилла и мефодия их учеником клементием.

глаголица - первый славянский алфавит. вот пример писания на глаголице.

кириллица - немного более поздний славянский алфавит, это видоизмененная глаголица, в нее добавлены греческие буквы. вот пример писания на кириллице.

4.после смерти кирилла и мефодия богослужения на старославянском языке были запрещены, начались гонения на славянскую письменность со стороны папы римского. только в конце 9 века болгарскому царю борису удается не только сохранить славянскую письменность, но и создать славянскую книжную школу. в конце 10 века славянская письменность пришла на русь.

кирилл и мефодий - два брата, они жили в 9 веке. распространение христианского учения бротья считали одной из главных своих , поэтому решили переводить религиозную , включая библию, на славянский диалект. на этом диалекте говорила часть населения их родного города, который сейчас носит название солоники.

для выполнения этой миссии им понадобилось изобрести алфавит. так появились глаголица и кириллица. в письменности использовалась именно кириллица.

на основе кириллицы появился старославянский язык, на котором велись церковные богослужения в православной церкви, начиная с 9 и по 12 век. примерно в 14 веке возникла более современная форма - церковно-славянский язык, который до сих пор используется церковнослужителями.

заслуги кирилла и мефодия в распространении религиозного учения были высоко оценены церковью - оба брата были канонизированы.

а в памяти светской части общества они навсегда останутся как изобретатели славянской азбуки.

до 800 столетия у славян не было собственной письменности. в 862 году ростислав - князь моравии, отправил к императору византии михаилу послов с просьбой прислать в моравию ученых, которые научили бы славян писать и читать. это нелегкое дело михаил поручил братьям кириллу и мефодию. они были родом из богатой семьи военнослужащего и родились в городе салоники. братья были талантливыми и образованными людьми, кирилл даже обучался вместе с императором. у них была возможность получить высокие должности и вести светский образ жизни, но братья выбрали духовный путь, подстриглись в монахи и изучали науки.

1. Значення пристосування організмів для їх виживання

В процесі еволюційного розвитку кожний вид організмів пристосовується до певних умов, поза якими існувати не може. Такими умовами є певний хімічний склад середовища, температурний і світловий режими тощо.

Завдяки добору виживають організми, найкраще пристосовані до навколишнього середовища, але пристосування завжди мають відносний характер. Достатньо незначної зміни навколишнього середовища, і ті ознаки, що були корисними в попередніх умовах, втрачають своє пристосувальне значення.

Уссурійський тигр має захисне забарвлення, добре ховається в заростях улітку, але взимку, коли випадає сніг, забарвлення робить хижака помітним. З настанням осені заєць-біляк линяє, але якщо випадання снігу затримується, побілілий заєць на темному фоні оголеного поля стає Добре помітним.

Ознаки організму навіть за тих умов, в яких вони збереглися добором, ніколи не досягають абсолютної досконалості. Так, яйце аскариди добре захищене від впливу отрут, але швидко гине від нестачі вологи і за високої температури. Отруйні залози - надійний захист багатьох тварин, але отрута каракурта, смертельна для верблюдів і великої рогатої худоби, зовсім не діє на овець і свиней. Отруйних змій поїдають їжаки, мангусти, деякі птахи. Стебла молочаю травоїдні ссавці не поїдають, але ці стебла залишаються беззахисними проти гусені молочайного бражника тощо. Добір завжди має широке поле діяльності для подальшого вдосконалення пристосувань.

Якщо умови змінюються, то пристосування, які раніше були доцільними, перестають бути такими. Тоді з'являються нові пристосування, а форми, які раніше були "доцільними", вимирають.

Вища нервова діяльність забезпечує найглибше і найдосконаліше пристосування організму до умов існування. В основі пристосувань лежить здатність кори головного мозку швидко утворювати нові рефлекси і гальмувати старі у відповідь на зміни в середовищі.

 

     

2. Адаптація в природі, її різновиди

Адаптація в біології - анатомічна структура, фізіологічний процес, або реакція в поведінці організму, яка розвинулась за деякий проміжок часу в процесі еволюції таким чином, що стала підвищувати довготривалий репродуктивний успіх даного організму. Термін "адаптація" також інколи використовується як синонім природного відбору, але більшість біологів не схвалюють такого використання.

Ефект адаптації може бути показаний на протязі геологічного проміжку часу, або на протязі життя одного індивіда чи групи.

Організми, що адаптовані до свого оточуючого середовища, здатні до наступних дій:

Отримувати повітря, воду, їжу та поживні речовини;

Пристосовуватись до фізичних характеристик оточуючого середовища, таких як температура, освітленість та вологість;

Захищатись від природних ворогів;

Розмножуватись;

Реагувати на зміни оточуючого середовища.

Адаптації - це б, завдяки якому живий організм відповідає на тиск навколишнього середовища. Одна із звичайних форм фізичної адаптації називається акліматизацією.

Види

Адаптації можуть бути структурними, фізіологічними, або адаптаціями поведінки.

Структурні адаптації - це спеціальні частини організму, що допомагають йому виживати в природніх умовах. Наприклад, такими адаптаціями можуть бути колір шкіри, форма тіла, або відозміни покривів.

Адаптації поведінки - це відозміни поведінкових реакцій організму у відповідь на зміни в оточуючому середовищі. Наприклад, це можуть бути умовні або безумовні рефлекси.

Фізіологічні адаптації - це системи всередині організму, що дозволяють виконувати деякі біохімічні або фізіологічні процеси - секрецію яду, підтримання температури тіла, нейтралізацію токсинів при травленні і т. ін.

Підвиди

Маладаптація

Можливою є ситуація, коли деяка перевага, що її надає адаптація, з часом зменшується, аж до стану, коли минула адаптація стає шкідливою для виживання виду. Таке явище відомо під назвою "маладаптація", і може зустрічатись серед рослин, тварин або людей в таких областях як біологічні процеси, психологія, та безумовні рефлекси.

Акліматизація

Існує велика різниця між адаптацією та зовнішньо схожою на неї акліматизацією. Адаптація виникає та стабілізується на протязі поколінь, що змінюють одне одного; акліматизація ж відбувається на проміжку часу всередині життєвого циклу однієї особини, і звичайно пов'язана з набагато менш критичними впливами оточуючого середовища.

Наслідки

Організми, що не можуть адаптуватись до навколишнього середовища, покидають його або вимирають. Термін "вимирання" в контексті адаптації означає, що доля організмів, що гинуть на протязі деякого проміжку часу, постійно перевищує долю організмів, які народжуються, і цей проміжок часу достатньо великий для повного вимирання популяції.

Загалом природний добір постійно вдосконалює адаптації, спричинює певну впорядкованість живих систем, створює різноманітність форм життя.

Объяснение: