Что было сделано Екатериной II для укрепления внутреннего положения страны? Сравните положение дворянства при Петре I и ЕкатеринеII

Екатерина II провела в стране многочисленные реформы. Согласно губернской реформе 1775 г., территория страны делилась на 50 губерний с равным количеством населения и губернатором во главе. Губернии делились на уезды, возглавлявшиеся капитаном-исправником. Эта реформа укрепила местное управление, усилила власть дворянства в стране, способствовала развитию городов. В 1785 г. вышла Жалованная грамота благородному дворянству. Дворяне получили право не служить, не подвергаться телесным наказаниям, не платить податей и распоряжаться своими крепостными. Дворянство стало в России самым привилегированным сословием. Сходство положения дворян при Екатерине II и Петре I заключается в том, что это сословие являлось основной опорой власти. Но если при Петре дворяне должны были служить на благо государства, то при Екатерине их освободили от всех обязанностей, прежде всего от службы

«Подвиги Геракла»

днажды в Фивах у Алкмены, жены Амфитриона, родились мальчики-близнецы, один из которых был сыном самого громовержца Зевса. Не знала счастливая мать, что вскоре маленький Алкид получит другое имя — Геракл, что означает «прославленный герой», и станет впоследствии самым популярным и любимым персонажем в греческой мифологии. Юный Геракл обладал всеми качествами, необходимыми для героя. Он был могуч и силен, меток и быстр, умен и красив. Однако, наравне с силой, Геракла отличали совестливость, порядочность, благородство поступков. Никогда не искал легких путей любимейший сын Зевса, утверждая: «Много путей-дорог на земле, а в жизни — только две: дорога Праздности и дорога Труда. Я выбрал свою жизненную дорогу».

Джанні Франческо Родарі народився в містечку Оменья (Північна Італія) у родині пекаря. Його батько помер, коли Родарі було лише десять років. Родарі і його два брати, Чезаре і Маріо виховувалися матір'ю в її рідному селі у провінції Варезе. Після закінчення школи Джанні вступив до семінарії, провчився там три роки і здобув диплом учителя. У віці сімнадцяти років він уже почав викладати в початкових класах у селах його провінції. Ще хлопцем Родарі цікавився музикою (вчився грати на скрипці) і також цікавився літературою — читав твори Ніцше, Шопенгауера, Леніна і Троцького, які вплинули на його світогляд. 1939 року Родарі вступив на навчання до Міланського університету.

Під час Другої світової війни Родарі був звільнений від призову до армії з причини його поганого здоров'я. Перебуваючи у скрутному фінансовому становищі, він почав працювати в одному з відділень фашистської партії і згодом був змушений вступити до цієї партії. Тяжко сприйнявши втрату двох своїх найкращих друзів і свого улюбленого брата Чезаре в нацистському концтаборі Джанні Родарі в 1944 році вийшов із фашистської партії і приєднався до італійської компартії, де почав брати участь в італійському русі опору.

1948 року Родарі почав працювати журналістом у виданні італійської компартії «Уніта» (італ. L’Unità) і водночас розпочав писати оповідання для дітей. 1950 року він був призначений редактором нового італійського щотижневого дитячого журналу «Піонер» (італ. Il Pioniere). 1951 року Родарі опублікував свої перші твори: «Книжка веселих віршів» і «Пригоди Цибуліно».

У 1952 році він уперше відвідав СРСР, де згодом бував доволі часто. 1953 року одружився з Марією Терезією Феретті, яка чотири роки потому народила йому дочку, Паолу. У 1957 році, після офіційного іспиту, Родарі був визнаний професійним журналістом.

У 1966—1969 роках Родарі працював над спільними проєктами з дітьми. 1970 року за внесок до дитячої літератури був нагороджений Премією Ганса Хрістіана Андерсена, що зробило його одним з найвідоміших італійських дитячих письменників. Його твори почали перекладати на багато мов світу.

1979 року, після чергової подорожі до СРСР, його здоров'я значно погіршилося і він припинив писати. У 1980 році в Римі, під час операції, Джанні Родарі помер.

Объяснение:

ФВ