Каким было положение народов Поволжья?

Вхождение народов Поволжья в состав России произошло в начале XVII в. Здесь возникли города и крепости. Состав населения – многонациональный. Население платило налоги, татарская знать перешла на службу к российским царям. Активно проводилась христианизация.

Почуття, що сильніше за смерть

(за п'єсою Вільяма Шекспіра "Ромео та Джульетта")

Тема кохання — одна з вічних тем у літературі. Кожен письменник висвітлює її по-своєму, але є твори, що стали зразками розкриття цієї теми. Коли йдеться про кохання молодих людей з родин, що ворогують між собою, ми відразу згадуємо шекспірівських героїв — Ромео і Джульєтту.

Кохання Ромео і Джульетта, світле, чисте та жертовне, розквітло у часи феодальної ворожнечі. За тих умов воно було викликом усьому суспільству, без перебільшень його можна назвати навіть героїчним.

Роди Монтеккі та Капулетгі були непримиренними супротивниками, покоління за поколінням брало участь у боротьбі, коли раптом сама природа подарувала їхнім нащадкам несподіване диво: двоє зустрілися і покохали один одного. Тоді усі умовності, стара мораль, навіть небезпека виявилися неважливими. Саме таким і має бути справжнє кохання, саме в цьому і ховається його переможна сила.

Ллється кров, обставини змушують Ромео стати проти власної волі вбивцею, він вимушений тікати, взагалі усе темне та зле протистоїть цьому почуттю, усе ніби покликане заважати закоханим. Але Ромео здатен ризикнути життям лише заради того, щоб побачитися з Джульеттою, навмисне затягуючи зустріч. Джульєтта також ладна піти на ризик в ім'я кохання, приймаючи зілля, що до їй зімітувати власну смерть: лише так вона діставала змогу вирватися з павутиння умовностей і зовнішніх обставин.

Кохання має більшу цінність, ніж життя, на думку обох закоханих. Життя нічого не варте, якщо не можна бути разом.

Так їхнє почуття виявляється сильнішим за смерть, хоча лише смерть дозволяє їм об'єднатися. Герої гинуть, але насправді це не поразка, а перемога кохання. Програє стара мораль ворожнечі: трагічна розв'язка особистої долі Ромео і Джульетта примиряє старше покоління Монтеккі та Капулетгі.

"Немає повісті сумнішої на світі, ніж повість про Ромео і Джульєтту", — стверджує наприкінці п'єси Шекспір. Але цей сум — світлий, а трагедія в цілому — оптимістична. Обставини не знищили кохання, не роз'єднали Ромео і Джульетту. Мораль кохання — а кохання завжди символізувало саме життя — приходить у світ і утверджує нові цінності, нехай навіть настільки дорогою ціною, дарує надію на краще. Попри все, життя перемагає смерть, а любов — ненависть.

Артём Сергеевич Дзюба его произвище «Дзюбиньо» родился 22 августа 1988 в Москве- российский футболист, нападающий петербуского «Зенита» и капитан сборной России. Заслуженный мастер спорта России.

Двукратный обладатель Кубка России (2014, 2016), двукратный обладатель Суперкубка России (2015, 2016), чемпион России (2018/2019). Участник чемпионата Европы 2016 года и чемпионата мира 2018 года.

Отец Сергей Владимирович Дзюба — уроженец города Лубны Полтавской области Украины, работал милиционером[5], играл в футбол в областных турнирах нападающим, затем вратарём. Мать, Светлана Александровна, родилась в Цивильске, Чувашия, работала продавщицей в продуктовом магазине в Москве. Семья Дзюбы была небогатой. Помимо Артёма у семьи в 1992 году родилась дочь, Ольга.

В возрасте 8 лет Дзюба пришёл в академию «Спартака», куда его пригласил после Александр Ярцев, сын Георгия Ярцева. В 2005 году перешёл во взрослую команду «Спартака» и начал выступать за дублирующий состав по рекомендации Евгения Сидорова. Своими успехами в дубле заслужил право тренироваться с основным составом.
Свадьба состоялась в 2012 году, супругу зовут Кристина. Пара имеет двоих детей