Почему поверхность полушарий собрана в складки?

Відповідь:

Держите милая девочка)

Пояснення:

справжнє ім'я Чарльз Ла́твідж (Лю́твідж) До́джсон, Charles Lutwidge Dodgson; нар.1832 — †1898) — англійський письменник, математик, філософ, логік, англіканський клірик (священик, теолог) і фотограф.

Найвідоміші літературні твори Керролла: «Пригоди Аліси у Дивокраї» (Alice's Adventures in Wonderland) і продовження «Аліса в задзеркаллі» (Through the Looking-Glass), а також поеми «Полювання на Снарка» (The Hunting of the Snark) і «Бурмоковт» (Jabberwocky : Jabber — балаканина, wacky — ідіотський, божевільний).

Легкість у грі слів, логіці й фантазії задовольняють широку читацьку аудиторію, починаючи від дітей, закінчуючи літературною елітою. Разом з тим, його твори глибоко пов'язалися з сучасною культурою: вони прямо вплинули на творчість багатьох митців — утворилися спільноти, присвячені отриманню естетичного задоволення, сприянню поширення творів і дослідженню життя автора в багатьох країнах світу, зокрема в Північній Америці, Японії, Великій Британії та Новій Зеландії.

У біографії Керрола є багато запитань, унаслідок чого виник термін «Міф Керрола».

Объяснение:

Роман "Майстер і Маргарита" справив на мене незабутнє враження. У ньому органічно переплетені далеке минуле і сьогодення, реальне та потойбічне. Крізь ці сюжетні лінії проходить тема істини. Вона хіба що поєднує всіх персонажів, цементує розповідь. Зразком кришталевої чесності у романі є Ієшуа Га-Ноцрі. Варто згадати сцену допиту Ієшуа Понтієм Пілатом. Досвідчений життям прокуратор, можливо, вперше за весь час свого існування побачив абсолютно чесну людину. Його вражає сусідство в Ієшуа мудрості з наївністю. У голові прокуратора не вкладається, чому ця слабка, квола людина не хоче збрехати, щоб урятувати своє життя, адже це так легко. Прокуратору було б простіше прийняти Га-Ноцрі за недоумкуватого, ніж повірити в його абсолютну чесність, аджетільки існування цієї людини викриває всіх і вся в брехні, в лицемірстві. Як хотілося б Пілату зберегти життя Ієшуа, але він боїться влади кесаря, вигнання. Він, великий прокуратор, відзначений печаткою влади, змушений лицемірити і брехати, а цей бродяга, що стоїть на краю могили, так легко залишається правдивим.

Перед смертю, Ієшуа каже, що нікого не звинувачує у своїй загибелі, але додає, що "у числі людських вад одним з найголовніших він вважає боягузтво".

Як не дивно, але другим зразком правдивості постає в романі сатана. Його чесність трохи іншого сорту: це право сильного. Він постійно викриває у брехні простих смертних і карає їх за цю брехню.