Перечислите наиболее выдающихся отечественных ученых этого периода.

Выдающийся генетик Н. И. Вавилов. Ученые-практики: металлург И. П. Бардин, химик И. М. Губкин, геохимик и минеролог А. Е. Ферсмана, теоретики: А. Ф. Иоффе и П. Л. Капице.
Развивались и новые научные направления. Имена ученых двух поколений – старшего (И. П. Павлов, В. И. Вернадский, Д. М. Прянишников, Н. К. Кольцов и др.) и молодого, только вступившего на путь самостоятельного творчества (физики П. Л. Капица и Л. Д. Ландау, один из основоположников химической физики Н. Н. Семенов и др.), – стали гордостью мировой науки.

Нещодавно на уроці зарубіжної літератури ми вивчали твір В.Бикова «Альпійська балада». Мене відразу захопив сюжет повісті. Коли я дочитала до кінця, була вражена ще більше. Це трагічна історія людського життя під час другої світової війни. Я побачила справжню велич, силу і красу звичайних людей у страшні воєнні часи.

Головний герой утікає з концтабору. «Звірі» вийшли на полювання, його переслідували пащі натренованих собак. Багато довелося пережити Іванові у його нелегкій дорозі на волю. Знайомство із Джулією. Зустріч з голодним божевільним і його загибель. Іван дуже хотів його врятувати, але не міг, бо інакше би усіх зловили. Совість не дозволяла кинути напризволяще Джулію, він ніс її, коли вона була знесилена і втратила віру на порятунок. Джулія перев’язувала рани, що боліли і дошкуляли йому. Почуття кохання, що спалахнуло у такий тривожний час, додало сили утікачам. Ми бачимо, що справжні люди є добрими, щирими і людяними навіть тоді, коли перебувають у нелюдських умовах.

Наприкінці твору вражає самопожертва головного героя. Глибокий сніг ховає Джулію від ворогів. Іван загинув, але своїм вчинком врятував дівчину.

На жаль, твір воєнної тематики перегукується з сьогоденням. На сході країни триває війна. Там також є герої: сміливі, сильні, готові до самопожертви. Вони здатні протистояти долі, готові до важких випробувань.

Объяснение:

Надеюсь ето читали, моя подруга в 8 классе это проходила.)

Художник с огромным трепетом относился к лесной природе, она буквально пленила его своим бесчисленным количеством красок, разнообразием оттенков, лучами солнца, пробивавшимися сквозь густые сосновые ветви.

Картина «Утро в сосновом бору» стала воплощением этой любви Шишкина к лесу. Она очень быстро обрела популярность, и вскоре уже использовалась в поп-культуре, на марках, и даже на фантиках конфет. По сей день ее бережно хранят в Третьяковской галерее.

Иван Шишкин сумел поймать один миг из целой лесной жизни. Он передал при рисунка момент начала дня, когда солнце только начало вставать. Удивительный миг зарождения новой жизни. Картина «Утро в сосновом бору» изображает пробуждающийся лес и еще сонных медвежат, которые выбираются из укромного жилища.

В этой картине, как и во многих других, художник хотел подчеркнуть необъятность природы. Для этого он срезал верхушки сосен вверху полотна.

Если внимательно присмотреться, то можно заметить, что у дерева, на котором резвятся медвежата, вырваны корни. Шишкин как будто бы подчеркнул, что этот лес настолько нелюдимый и глухой, что в нем могут обитать только звери, а деревья падают сами, от старости.

На утро в сосновом бору Шишкин указал при тумана, который мы видим между деревьями. Благодаря этому художественному ходу становится очевидным время суток.