Как автор документа характеризует роль государственных институтов в едином рыночном пространстве? Какие, по мнению учёного, экономические

Сам по себе рынок не в состоянии поддерживать конкуренцию. Поддержание и стимулирование конкуренции в экономической сфере — функция государства. Борясь с монополией, поддерживая конкуренцию, государство находится и в рамках рыночной модели, и вне её, гарантируя стабильность рыночной системы в целом. Поддержка стабильности играет не меньшую роль, чем защита конкуренции. От выверенной, активной роли соответствующих государственных институтов зависят и благоприятный социальный климат в стране, и устойчивость финансовой системы, и... расширение производства общественных благ — особенно в сфере услуг, образования, науки, здравоохранения, культуры, — создание правового поля в предпринимательской сфере... Поэтому даже в теоретической рыночной модели государству принадлежит важнейшая роль — сохранение самой рыночной системы путём выражения общих, или общественных, интересов. Ни один частный бизнес, каких бы гигантских размеров он ни достиг, по своей природе не может игнорировать свои собственные интересы и взваливать на себя интересы всего общества. Однако с подобными обязанностями государство может справиться только в случае, если оно является частью демократического общества.

ответ:

объяснение:

приємно зустрітися з гарною книгою, оскільки завжди дізнаєшся про щось нове, невідоме, краще починаєш розуміти людей, життя, навіть себе.

книги відомого письменника xix століття м. гоголя увагу тим, що глибоко аналізують людські стосунки, розкривають тонкощі людської психо­логії. це стосується і повісті письменника «ніч перед різдвом». скажу відверто, цей твір мене зачарував ще з перших сторінок. я із захопленням читала про зви­чаї мого народу щодо святкування різдва.

хочеться зазначити, що у повісті тісно переплітається реальне і фантастичне.

є й елементи містики: нечиста сила (відьма, чорт) переймають людські звички, поведінку (чорт ніжиться з солохою, говорить їй компліменти, береться за серце тощо). автор зобразив їх комічно. часто фантастичне переходить у казкове, межі між ними стираються.

тонким ліризмом просякнуті сторінки, присвячені коханню вакули й оксани. дивуєшся з талановитості вакули: і коваль був добрий, і малював гарно, і співав чудово. окрім того, кмітливим був і щиро кохав оксану.

відверто кажучи, оксана мені спочатку не . вона здалася мені за­надто гордовитою і примхливою, адже їй насміхатися з почуттів ва­кули. тому й вигадала вона йому таке складне завдання: їй черевички, які носить сама цариця.-але для закоханого вакули не було нічого неможливого. він вирушив у далекий петербург, зустрівся там із козаками, пробрався до палацу і попросив черевички у цариці. і, як не дивно, та віддала свої черевички вакулі. можливо, царицю вразила щирість коваля і, як жінка, вона зрозуміла, що на таке може бути здатен тільки закоханий. а крім того, як і кожній жінці, було приємно почути комплімент, який сказав їй вакула.

цікаво було спостерігати за зміною характеру оксани. почувши, що вакула неначебто втопився, дівчина цілу ніч переживала муки совісті, майже вголос кар­тала себе. вранці у церкві на службі вона молилася, щоб відігнати важкі думки. дівчина навіть пошкодувала, шо дала таке важке завдання вакулі. чим пояснити таку різку зміну в характері героїні? не забуваймо, що події повісті відбуваються в ніч проти різдва. вона незвичайна, бо саме цієї ночі борються сили добра і зла, і добро перемагає. такий закон.

у душах людей теж відбувається така сама боротьба і різдвяної ночі вони очи- - щаються від зла. так сталося і з оксаною. вона багато чого зрозуміла цієї ночі, змінилася, переродилася, і в її душі оселилося кохання. таким було диво різдва.

справжня романтична історія вакули й оксани закінчується щасливо. коваль вакула одружився з оксаною, у них народилася дитина. а свій гріх (угода з чор­том) вакула спокутував тим, що намалював у церкві такого гидкого чорта у пеклі, «що всі плювали, проходячи повз нього».

у мене затінилося приємне відчуття від цього твору. і нехай повість трішки схожа на казку, але розповідається у ній про людей. тож хочеться вірити у те, що люди будуть замислюватися над своїми вчинками, цінуватимуть одне одного і бе­регтимуть кохання.'  

Графика — (гр. graphein, тырнау, жазу, салу дегеннен)

Жазуда қолданылатын таңбалардың (әріп және тыныс белгілерінін) жиынтығы.

Жазу танбалары жүйесі мен тілдін фонетикалық жүйесінің ара қатынасын, байланысын білдіреді.

Тырнайтын, жазатын, грифель құралының көмегімен салынатын өнер түрі.

Графика өнері каллиграфиямен, жазбамен тығыз байланысты деп табылады. 19 ғ. дейін графика мен сурет түсініктері қатаң ажыратылып қаралды. Графика деп тек баспа техникасымен салынатындарды атаса, суретке — қолмен салынатын жұмыстарды: нобайды, нұсқа, т.б. жатқызады.[1]

Графика – бейнелеу өнерінің бір жанры. Кескіндеме жанрында түс пен бояу негізгі рөл атқарса, графикада (гр. graphein гр. grapho– жазамын) сызықтар, штрихтар, ашық және қара (қоңыр) дақтардың арақатынасы шешуші рөл атқарады, сондай-ақ заттардың ең негізгі белгілері таңдап алынады