Какой тип климата характерен для этих городов Санкт-Петербурга и Рио-де-Жанейро – морской или континентальный?

ответ - Морской

ответ:

орнаменті переплітаються традиції античності, візантійської імперії, ірану й далекого сходу.

романський стиль вирізнявся масивністю і зовнішньою суворістю споруд, які зберігають оборонні, захисні функції. найбільша увага приділялася спорудженню храмів-фортець, монастирів-фортець, замків-фортець, що розташовували на підвищених ділянках місцевості. головним будівельним матеріалом був тесаний камінь. з часом обробка кам'яних брил удосконалюється, а м'які різновиди каменю, легкі в обробці, стають джерелом для створення перспективних порталів, різьблених капітелей, рельєфів і згодом, скульптур, якими почали прикрашати західний фасад.

романські храми, переважно монастирські, будували з великого каменю, у простих формах, із перевагою вертикальних або горизонтальних ліній, із дуже вузькими отворами дверей і вікон, із півциркульними арками. архітектори створювали склепіння у вигляді хрестів. скульптури на площинах стін або поверхні капітелей мали рельєфну форму. в оформленні церков були популярними сюжети страшного суду, біблійні сцени, скульптури. перевага духовного над тілесним виражалася в контрасті духовної експресії й зовнішньої потворності.

сюжетна капітель, хіі ст., франція

 

зооморфна капітель, хіі ст.

 

і єва, хіі ст., франція

 

капітель хіі ст. всі - музей клюні, париж

фігурні композиції мали різні масштаби; їхні розміри залежали від ієрархічної значущості того, хто зображений: найбільша фігура христа, трохи менші — ангелів і апостолів, найменші — простих смертних. фігури перебували у співвідношенні з архітектурними формами. зображення всередині — більші, ніж ті, що вміщувались у кутках. на фризах фігури мали присадкуваті форми, на опорних частинах — подовжені.

у xii ст. уперше для декорування фасадів церков використовують скульптурні зображення. для романської монументальної пластики характерні гігантські рельєфні композиції над порталами храмів. сюжетами найчастіше були грізні пророцтва апокаліпсиса і страшного суду, що демонструють богословську схему ієрархічної структури світу. центр композиції — величезна фігура христа. у верхній частині — небо, у нижній — грішна земля; праворуч від христа розташовані рай і праведники (добро), ліворуч — засуджені на вічні муки грішники, чорти й пекло (зло). схеми виконання сюжету страшного суду різні. наприклад, у соборі сент-лазар в отені поруч із грізним і величним образом христа зображений майже гротескно-комедійний епізод зважування добрих і злих справ померлих, що ється крутійством диявола й ангела, причому диявол поданий одночасно й страшним, і смішним.

композиція суворо підпорядкована принципу ієрархії: у центрі величезна й нерухома фігура христа, навколо неї — безліч фігур, що бурхливий рух. у романській пластиці поєднуються піднесене й повсякденне, грубо-тілесне й абстрактно-гротескне.

объяснение:

Сергей Назарович Бу́бка — советский и украинский спортсмен-легкоатлет по прыжкам с шестом. Первый в мире человек, прыгнувший выше шести метров. Чемпион Олимпийских игр 1988. Президент Национального олимпийского комитета Украины.

Единственный легкоатлет, победивший на шести чемпионатах мира (1983, 1987, 1991, 1993, 1995, 1997).

Заслуженный мастер спорта СССР (1983). Чемпион Европы (1986) и СССР (1984, 1985). Победитель Кубков мира и Европы (1985) в прыжках с шестом. Серебряный призёр международных соревнований «Дружба-84».

Владел мировым рекордом в прыжке с шестом в закрытых помещениях (6,15 м) с 1993 по 2014 годы (на протяжении более чем двух десятилетий, вплоть до 15 февраля 2014 года, когда рекорд побил Рено Лавиллени)[4]. Владеет мировым рекордом в прыжке с шестом на открытых аренах (6,14 м) с 1994 года.

Объяснение: