По климатической карте Евразии в атласе установите особенности хода нулевой изотермы на территории материка. Объясните причины

ужасная судьба отца и сына  жить розно и в разлуке умереть,  и жребий чуждого изгнанника иметь  на родине с названьем гражданина!   м.ю. лермонтов  жизнь м. ю. лермонтова с детских лет была трудной. ранняя смерть матери, разлука с отцом, распри и неприглядные картины крепостной россии сказывались на мировоззрении будущего поэта. уже в пятнадцатилетнем возрасте юный поэт пишет такие строки:   там стонет человек от рабства и друг! этот моя отчизна! до конца жизни михаил юрьевич лермонтов не мог примириться с деспотизмом, несправедливостью и насилием.  за свободолюбивые взгляды, особенно после появления стихотворения «смерть поэта», правительство безжалостно преследовало его. по приказу николая i поэта дважды ссылали на кавказ под пули горцев.  перед отъездом в ссылку, в марте 1840 года, лермонтов написал стихотворение «тучи». друзья и приятели собрались на квартире карамзиных, чтобы проститься со своим юным другом. растроганный вниманием к себе, поэт стоял у окна и с грустью глядел на проплывающие над летним садом тучи. в душе его рождались печальные строчки:   тучки небесные, вечные странники!   степью лазурного, цепью жемчужного  мчитесь вы, будто, как я же, изгнанники,  с милого севера в сторону южную.  поэт с грустью размышляет о причинах этого гонения. вторая строфа стихотворения полностью состоит из вопросов. и хотя обращены они к тучам, поэт называет здесь возможные причины гонения человека:   кто же вас гонит: судьбы ли решение?   зависть ли тайная? злоба ль открытая?   или на вас тяготит преступление?   или друзей клевета ядовитая?   сравнение гонимого поэта с тучами окончательно раскрывается в конце стихотворения. тучи — скучающие странники. чужды им страсти и чужды страдания. а значит, не понять им обиды и боли поэта, преследуемого, несвободного в своей стране, гонимого изгнанника.

объяснение:

1. проблема здоров`я в широкому його розумінні як в особистому, так й у суспільному вимірі набула в наш час загальнопланетарного значення і розглядається як така, що становить небезпеку подальшому розвитку людства.

2. відвернути імовірну небезпеку можливо шляхом формування здорового способу життя осіб, громад, країн, світу в цілому.

3. формування здорового способу життя - складний, багатогранний процес, що потребує спільних зусиль якомога більшої кількості людей, різних організацій, і передовсім - відповідної державної політики. одночасно формування здорового способу життя є науково-практичною дисципліною зі своєю теорією, методологією, методикою і засобами.

4. знання і практичні навички з формування здорового способу життя мають бути якомога ширше розповсюджені в суспільстві, ними потрібно керуватися при розробці і прийнятті інських рішень на всіх рівнях усіх гілок влади, усіх галузей державного сектора. потрібно також всіма засобами впливати на приватний сектор і громадські організації у напрямку моніторингу, контролю, сприяння і спрямування діяльності на користь здоров`я населення.

5. найбільш ефективний спосіб втілення світоглядних цінностей здоров`я в свідомість населення - це ініціація з боку органів державної влади і місцевого самоврядування різноманітних локальних проектів, обмежених місцевими масштабами, зокрема масштабами первинних адміністративно-територіальних структур і окремих організацій. такі проекти, якщо вони розроблені і впроваджуються з урахуванням основних положень теорії і практики формування здорового способу життя, можуть бути достатньо ефективними, незважаючи на певну нестачу ресурсів, що має місце сь огодні в україні.