В пер­вой четверти XVIII в. Рос­сия проводила ак­тив­ную внешнюю политику. Объясните, чем были обу­слов­ле­ны основные за­да­чи внешней по­ли­ти­ки России в пер­вой

Могут быть при­ве­де­ны следующие объяснения:
 1) борь­бой за выход к не­за­мер­за­ю­щим морям, без чего не­воз­мож­но было вы­рвать­ся из эко­но­ми­че­ской и во­ен­ной изоляции;
2) рас­ши­ре­ние территории, вы­зван­ное экстенсивным ха­рак­те­ром развития экономики;
3) укреп­ле­ние безопасности гра­ниц с целью улуч­шить стратегическое по­ло­же­ние России.

У періоди втрати Україною державної незалежності і поділу її території між сусідніми державами на українських етнічних землях створювались колоніальні органи управління та поступово поширювався адміністративно-територіальний устрій метрополії. В Україні першими спробами адміністративно-територіального поділу можна вважати існування земель-князівств за часів Київської Русі.

У IX—XII століттях територія сучасної України поділялася на Київську, Чернігово-Сіверську, Переяславську, Волинську і Галицьку землі, які входили до складу Київської держави. Деякі менші землі, через низький економічний і політичний рівень розвитку, входили до складу Київського князівства, зокрема Полянська (Руська), Турово-Пінська і Древлянська землі. Землі-князівства поділялись на волості, центрами яких були міста — «городи».

За політичним устроєм Київська Русь являла собою державне утворення у формі монархії. На чолі держави стояв великий князь київський, який зосереджував у своїх руках усю повноту законодавчої, виконавчої, судової і військової влади. Внутрішнє управління державою здійснювали численні княжі управителі. На найвищі адміністративні посади призначались представники великокнязівського роду або намісники (посадники) і тисяцькі. Згодом провідне місце серед київських урядовців займав двірський, або дворецький, основна діяльність якого була пов’язана з управлінням князівським двором. Розгляд судових справ здійснював сам князь. За дорученням князя судові функції міг виконувати хтось із бояр, найчастіше дворецький. На місцях судочинством найчастіше займався спеціальний київський урядник — тивун (тіун). Найрізноманітніші функції при дворі виконували печатник, стольник, покладник, сідлецький, а також дрібніші чиновники — биричі, отроки, дітські, городники, митники та інші.

Объяснение:

відноситься до основних невизначуваних понять геометрії. Площина безмежна. У практичних застосуваннях, як правило використовуються ті або інші її частини, обмежені якою-небудь плоскою замкнутою лінією. Обмежену частину площини називають відсіком площини.

5.1. Задання площини

5.1.1. Задання площини трьома точками

Для того, щоб задати площину в просторі, досить задати три її точки, не лежачі на одній прямій. Щоб переконатися в цьому, зайдіть сюди (рис.5.1).

На рис. 5.1 наочно показано, що три точки однозначно задають площину.

Побудова комплексного креслення і наочного зображення такої площини розглянута нижче рис.5.2а,б.

Задання площини трьома точками є основоположним і безпосередньо з нього витікають інш

задання площини прямою і точкою, що не лежить на цій прямій (рис. 5.2в) ;

задання площини пересічними прямими (рис. 5.2г) ;

задання площини трикутником